1 липня — Боголюбської ікони Божої Матері. Образ прославлений незліченними чудесами, протягом багатьох століть.

Образ Божої Матері Боголюбської прославлений незліченними чудесами, протягом багатьох століть являючи благодатну допомогу віруючому народу. Слава про чудеса і знамення, скоєних від ікони, спонукала віруючих людей у багатьох місцях звертатися до написання копій з шанованого образу, які з часом одержали широке поширення і набули благодатної сили чудотворення. Боголюбська ікона Божої Матері, одна з найдавніших чудотворних ікон Русі, написана у ХII столітті на прохання благовірного князя Андрія Боголюбського (1157-1174; пам’ять 4 липня) в пам’ять про явлення йому Божої Матері.

У 1155 році благовірний князь Андрій, переселяючись з Вишгорода в Суздальську землю, взяв із собою чудотворний образ Божої Матері, написаний євангелистом Лукою (згодом ця ікона отримала найменування Володимирської). У семи кілометрах від Володимира коні, що везли кіот з чудотворною іконою, зупинилися і не могли рушити з місця. Благовірний князь Андрій просив священика Миколая, що його супроводжував, звершити молебень перед іконою Божої Матері і довго зі сльозами молився перед належним чином. Потім він перейшов в похідний намет, але не припиняв старанної молитви. У цей час йому з’явилася Пресвята Богородиця з сувоєм в правій руці і повеліла благочестивому князю образ Її, принесений з Вишгорода, поставити у Володимирі, а на місці Її чудесного явлення побудувати храм і святу обитель. Потім Вона молитовно підняла руки до Неба, приймаючи благословення Христа Спасителя, що Явився в цей час над землею, благословив Її, і видіння зникло.

Виконуючи наказ, благовірний князь Андрій заклав на вказаному місці кам’яну церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці, де утворився і монастир. Потім святий князь закликав майстерних іконописців і просив зобразити Божу Матір так, як бачив Її в часі явлення: на весь зріст із сувоєм в правій руці і ликом, зверненим до Спасителя. Коли будівництво церкви було завершене, благовірний князь Андрій переніс до неї написаний образ і встановив щорічне святкування на честь явлення Божої Матері 1 липня, яке утвердилося в Руській Церкві. Монастир і місто, що утворився навколо обителі, благовірний князь Андрій назвав Боголюбовим, тому що, за його словами, «Божа Матір полюбила це місце», а сам князь з тих пір став називатися Боголюбивим або Боголюбським. Чудотворна ікона Божої Матері, принесена з Вишгорода, згодом була перенесена з Боголюбівського монастиря у Володимир, в Успенський собор, а явлена ікона залишена в Боголюбові і названа Боголюбською (в даний час ікона належить Володимиро-Суздальському музею-заповіднику). Джерело