12 липня – День Петра і Павла: що треба зробити усім нам. Це цікаво знати!

День Петра і Павла – це день пам’яті найбільш ревних учнів Христа.

Ми вирішили розповісти все найцікавіше про цих апостолів, а також про те, з чим пов’язана поява свята і коли його будуть відзначати в 2019 році, інформує Ukr.Media.

День Петра і Павла – це свято, встановлене християнською церквою на честь двох святих апостолів, які, як відомо, були самими старанними і завзятими учнями Христа: вони зробили для християнства більше, ніж хто б то не було, і в кінці кінців померли за свою віру.

Взагалі, правильніше називати це свято День святих первоверховних апостолів Петра і Павла. Однак в народі він більше відомий як Петров день.

Православні відзначають цей день12 липня, а католики – 29 червня (це те ж 12 липня тільки за старим стилем).

До речі, в день пам’яті первоверховних апостолів у православних закінчується Петрів піст. Правда, є одне «але»: якщо свято припадає на середу або п’ятницю, то пост триває, проте в будь-якому випадку в цей день вже дозволяється їсти рибу. У 2019 році 12 липня – це четвер, тому утримуватися від прийняття їжі буде вже необов’язково.

Історія

Але чому ж саме 12 липня? Справа в тому, що спочатку свято було пов’язане з перенесенням мощів апостолів в катакомби святого Себастьяна, розташовані в південній частині Риму. Згідно з наявними даними, ця подія відбулася в 258 році, а точніше, як востаннє 12 липня того року.

Однак через менш півстоліття все це вже не мало значення, і 12 липня стали вважати днем, коли обидва апостоли прийняли святе мучеництво. Правда, до цих пір точно невідома, померли учні Христа в один і той же день або все-таки Павло був страчений рівно через рік після смерті Петра. Однак одне можна сказати напевно – обидва апостоли були засуджені до смерті під час правління імператора Нерона.

Перш ніж говорити про причини, що призвели до страти Петра і Павла, потрібно розповісти трохи про життя цих святих.

Отже, Симон (таке ім’я Петро отримав при народженні) народився у звичайній родині. Його батько був рибалкою, і син спочатку вирішив піти по стопах батька, тобто зайнятися рибальством. Однак все круто змінилося, коли брат Андрій не познайомив його з Ісусом. Після цього Симон прийняв хрещення. А після зішестя Святого Духа він, як і інші апостоли, відправився по світу, щоб розповісти людям про свого вчителя. Так, в 67 році Петро виступив з проповіддю в Римі, після чого був схоплений і засуджений до смерті. Згідно з рішенням так званого суду, апостола повинні були розіпнути, однак засуджений порахував, що не гідний померти так само, як Ісус, і наполіг на тому, щоб його розіп’яли головою вниз.

А ось у Павла, якого до хрещення звали Савл, все було зовсім не так. З самого початку він був далеко не святим і далеко не апостолом. Навпаки, він виступав проти християнської релігії і був гонителем її послідовників. Однак в один прекрасний день, коли Савл прямував у справах в Дамаск, до нього звернувся сам Бог.

Мандрівник побачив яскраве світло, засліпивше його, і почув голос, який запитав, чому він не вірить в Бога. Цей же голос велів осліплому продовжувати шлях в Дамаск, що той за допомогою своїх супутників і зробив. У цьому місті Савл почав вивчати віру, а через три дні був хрещений. Причому під час священного таїнства сталося диво: чоловік прозрів. З тих пір він став таким же завзятим і старанним учнем Христа, як і Петро, і став не менш активно проповідувати християнство.

Павлу не раз доводилося сидіти у в’язниці за свої проповіді. А коли апостола заарештували в Римі (сталося це чи в 67 році, то чи в 68-му), його засудили до обезголовлювання. Засудженого не розіп’яли тільки тому, що він мав права римського громадянина, іншими словами, він не був рабом.

До речі, почитати святих Петра і Павла стали практично відразу після їх страти. А з появою в 324 році перших храмів, зведених на честь апостолів, день їх пам’яті набув статусу одного з найбільш шанованих християнських свят.

Що стосується слов’ян, то вони почали відзначати це свято відразу після хрещення Русі, тобто в 988 році. Варто зазначити, що перша привезена на російську землю ікона, яка зображує апостолів, до сих пір зберігається в Новгородському Софійському соборі.

Традиції

Як і в будь-яке інше релігійне свято, в День Петра і Павла прийнято ходити до церкви на святкову службу. Віруючі, як правило, ставлять свічку у зображення апостолів ікони і моляться їм за себе і своїх близьких, а також допомагають нужденним.

Взагалі, за традицією 12 липня потрібно проводити з сім’єю і відвідувати родичів. У цей день влаштовуються святкові сімейні обіди. Причому на столі обов’язково повинні бути присутніми страви з риби (адже святий Петро вважається покровителем рибалок).

А хресні батьки в це свято зазвичай відвідують своїх хрещеників і хрещениць. За давньою традицією вони повинні пригостити хресних синів і дочок пирогами, а також запросити своїх кумів в гості на вечерю.

Варто зазначити, що фізична праця в це свято не вітається: можна збиратися, прати, прасувати. Також краще не сваритися.

До речі, так як працювати в День Петра і Павла не рекомендується, то наші предки завжди починали готуватися до свята заздалегідь: за кілька днів до нього вони забиралися, білили хати і прикрашали свої житла польовими квітами і гілками дерев.

Крім того, раніше в цей святковий день було прийнято зустрічати схід сонця (або як говорили раніше «вартувати сонце»). Особливо любила це робити молодь. Молоді люди ще до світанку виходили в поля і чекали там схід, а заодно і «відганяли русалок». Вважалося, що 12 липня наше світило «грає» всіма кольорами веселки. При цьому в народі вірили, що того, хто побачить цю «гру», чекає щасливе життя.

Після зустрічі перших сонячних променів зазвичай починалися святкові гуляння – Петрівки. Люди раділи, співали і танцювали, водили хороводи. При цьому в містах обов’язково влаштовувалися великі Петрівські ярмарки.

Також в народі було прийнято в День Петра і Павла вмиватися джерельною водою. Вважалося, що якщо вмиватися в трьох джерелах, то можна позбутися від хвороб і відвадити від себе нещастя і біди.

А незаміжні дівчата сприймали це свято, як ще один прекрасний привід поворожити на судженого. Наприклад, представниці слабкої статі вірили, що якщо 12 липня пройтися по 12 полях і набрати там 12 трав, а ввечері покласти всі зібрані рослини під подушку, то вночі обов’язково повинен наснитися майбутній наречений.