14 травня – Святої Тамари. Моліться до неї в цей день і просіть заступництва.

Віра відкриває нам те, що істинно, і від щирої віри народжується любов, тому що той, хто істинно вірить в Бога, ніколи не погодиться віддалитися від любові.
Святитель Іоанн Златоуст

Ім’я святої Тамари – найдорожче, наймилозвучніше для грузинського народу.
Воно сяє на небосхилі Грузинської Церкви серед імен мучеників і преподобних світлом вранішньої зорі. «Лев кігтями пізнається, а Тамар – справами. Хто забажає знати, нехай подивиться на міста, фортеці й області, що належали султанам, а потім були нею захоплені, кордони, нею розширені вдвоє…»

Поети-сучасники оспівували розум і красу Тамари, називали її вмістилищем мудрості, прославляли лагідність, працелюбність, смиренність, релігійність цариці. В історії Грузії свята іменується «матір’ю світлоносною». Завдяки своєму мудрому царюванню Тамара здобула всенародну любов.

Період правління цариці Тамари – це «золотий вік» грузинської нації. Епоха героїчного національного піднесення й торжества Грузії над ворогами. Усіх прибутків такого прославленого міста, як Тбілісі, не вистачало на подарунки вісникам, які повідомляли про перемоги грузинської зброї.

Це час внутрішнього миру, поширення християнства серед усіх народностей Кавказу, процвітання й укріплення духовної освіти й писемності, як церковної, так і світської. Розвивалося будівництво, росли міста, міцніла економіка й торгівля.

Розповідають, що після коронації Тамара побачила пророчий сон. Розбурхане Каспійське море ледь не поглинуло Грузію. Цариця зрозуміла, що це мусульманський світ на сході її країни, що грядуть запеклі війни і в них вона отримає перемогу.

У 1204 році правитель Румського султана Рукн-ед-Дин почав вимагати від цариці Тамари, щоб Грузія відмовилась від християнства. Тамара відкинула цю вимогу, і в історичній битві біля Баскані її військо розбило коаліцію мусульманських держав.

Армія цариці, порівнюючи із силами султана, була краплиною в морі. Та свята покладалася не на міць зброї, а на Божу допомогу. Вона проводжала військо, ступаючи босими ногами. А потім упала на коліна перед Влахернською іконою Пресвятої Богородиці і стала молитися:

«Матір Божа! Грузія – Твій жереб. Ти – Владичиця, а я – лише убога раба Твоя. Сама захисти уділ твій!»

Молитва Тамари була почута.

Правлячи державою, цариця Тамара повсякчас дотримувалася Божих заповідей. Її не вабила слава: смиренність і любов до людей супроводжували царицю в турботах про благо народне. Свята часто говорила: «Нагою народилася із утроби матері, нагою ж (вільною від земних набутків та майна) бажала б відійти до Вічного судді».

Свята цариця була матір’ю для свого народу. Вона намагалася стерти всяку сльозу з очей чад своєї землі. Її приклад – приклад любові. Упокоїлася Тамара мирно. Перед своєю кончиною вона промовила:

«Христос Бог мій! Тобі довіряю царство це, мені доручене Тобою, і народ цей, спокутуваний Чесною Твоєю Кров’ю. Тобі ж віддаю душу мою…»

Джерело