22 січня – День Соборності України (День Злуки)

22 січня ми щорічно святкуємо День Соборності, свято, встановлене у честь проголошення Першої Незалежності та Акту злуки УНР і ЗУНР.

Незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради у 1918 році, а вже за рік, у той же день, на Софійському майдані в Києві, відбулось офіційне об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в одну державу.

«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Фактично, саме цей день є Днем Незалежності України, а не 24 серпня 1991 року. Другу дату можна вважати днем Відновлення Незалежності після тривалої окупації.

Переговори щодо об’єднання ініціювала саме Західноукраїнська Народна Республіка, в обличчі її лідерів. Та ініціатива ця не була якимсь спонтанним рішенням, адже існував цілий об’єднавчий рух, який ставив собі за мету соборність Української держави.

У період радянського режиму, День Соборності не святкувався і вважався «контрреволюційним святом», а всі офіційні згадки про нього ретельно знищувались.

Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році, в столиці Карпатської України, місті Хуст. На той час ці землі знаходились у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.

В сучасній Україні, на державному рівні, вперше відзначався цей день вже у 1999 році. Хоч свято досить молоде, але ж насправді у цьому році відбудеться вже 20-та річниця!

Українці завжди влаштовували різноманітні способи вшанувати цей день, але останні декілька років, свято набуло неабиякого значення та навіть нового сенсу. Адже зараз як ніколи гостро стоїть питання Соборності України. Це свято повинно було стати нагадуванням про те, яких зусиль та жертовності коштувало нашим предкам об’єднання українських земель, які невпинно намагались розділити та привласнити, як зі Сходу, так і з Заходу. Сьогодні ж ми бачимо, наскільки важливим було це нагадування. Адже той самий ворог знову намагається зруйнувати українську державність, навіть через сотню років.

Ще один цікавий факт: у 2011 році, указом президента-утікача, Віктора Януковича, День соборності 22 січня був скасований на офіційному рівні. А відновлено вже у 2014 році, після його втечі.

Попри ці офіційні дати чисельних встановлень та скасувань свята, українці набагато довше святкують День Соборності, не змінюючи своїм традиціям.

Живий ланцюг — символ та голова традиція дня соборності

Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг — історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львову та Івано-Франківську, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.

З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують живий ланцюг вздовж моста Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами Києва, таким чином символізуючи об’єднання Сходу та Заходу України.

Також у різних містах України влаштовують символічний живий ланцюг, в знак поваги до цього свята. Усі охочі долучитись до дійства беруть із собою державні жовто-блакитні прапори, та просто приєднуються, ставши частинкою ланцюга.

Джерело