23 лютого – день Прохора (Поворот на весну): традиції, обряди та прикмети

23 лютого православні християни згадують преподобного Прохора Лебедника (ченця Печерського). За народним календарем дата отримала назву день Прохора, Прохор Весновій, Харлампієв день, інформує Ukr.Media.

Хто такий святий Прохор?

Проживав Прохор в XI-XII століттях у Києво-Печерському монастирі. Вів аскетичний спосіб життя. Лебедником його називають тому, що він вкушав не простий хліб, а з лободи, який робив сам. Заготовляв його влітку на весь рік – збирав рослини, висушував і вручну перетирав у борошно. Харчувався лише хлібом і водою.

Коли на Русі почався голод, Прохор готував хлібних коржів ще більше, роздавав вмираючим і незаможним людям. Але при цьому благословив його і хліб з лободи був солодким на смак, ніби змішаний з медом.

Якщо ж хтось крав у Прохора хлібні коржі, то вони ставали настільки гіркими, що їсти їх було неможливо. За рахунок цього дива Прохор прославився, і люди стали звати його Лебедником.

Обряди й традиції цього дня

З 23 лютого морози з кожним днем все слабкіше і слабкіше, тому що після Прохора вже весна у двір заглядає, а зима здає свої позиції. Недарма у народі цей день називали Поворотом на весну.

У день Прохора можна будь-які важливі справи починати, вони обов’язково будуть мати благополучний результат. А ось важку фізичну роботу чоловікам сьогодні краще не виконувати, можна травмуватися.

23 лютого – хороший день для початку лікування хронічних хвороб, у хворого великий шанс на одужання.

Подружжю не можна сваритися сьогодні, бо потім не скоро помиряться.

Риба, раки і всі морепродукти сьогодні під забороною

У наших пращурів до риби було більш лояльне ставлення, ніж до м’яса. Дари морів і річок їли іноді навіть у дні постів. Але на деякі види риб і водних мешканців до певного часу на Русі існувала найсуворіша заборона. Вона була установлена Старим Завітом.

Так, наприклад, стародавні слов’яни не їли:

1. «голу рибу», тобто ту, яка без луски, вона вважалася нечистою (вугор, сом, осетер);

2. будь-яких мешканців річок і морів, на тілі яких немає луски або пір’я (водяні змії, креветки, кальмари);

3. водну їжу з кров’ю, тобто сиру рибу.

У XVII столітті після церковних реформ і нововведень багато що було змінено, в тому числі і правила, що стосуються їжі. З тих пір постійної суворої заборони на вищеперелічені продукти не існує.

Але є один день в році, коли християни намагаються не їсти рибу і морепродукти. Це – 23 лютого, коли вшановують святого Харлампія, який вважався на Русі оберігачем від раптової смерті без покаяння.

В молитвах люди просили його, щоб уберіг від смерті у воді. За народним повір’ями, якщо чоловік потонув, то його душу потім диявол забирає. Щоб догодити святому Харлампію, в день його шанування не ходять на річки та озера, не їдять мешканців водної стихії.

Що стосується раків, то до них у слов’ян ставлення завжди було особливе і бридливе, тому що ці істоти харчуються падаллю з дна. Вони вважалися нечистими, а люди боялися заразитися глистами та іншими небезпечними захворюваннями.

Зараз м’ясо раків вживають безбоязно, але 23 лютого відмовте собі в такому задоволенні. Справа в тому, що сьогодні знахарі лікують онкологічні захворювання (рак).

У народі кажуть, якщо вживати раків в цей день – згадати про страшну хворобу, то неодмінно нею і захворієш. Так що краще не ризикувати, раків можна і в інші дні покуштувати.

Народні прикмети

Якщо сьогодні сильний мороз, значить, весь березень протримається тепла погода. В народі з цього приводу казали: «В день Прохора зимушка злиться, але весну чує».

Якщо 23 лютого ворони розташувалися на верхніх гілках дерев і пір’ячко начищають, то снігопад, чекайте у найближчі дні.