6 лютого – день блаженної Ксенії. Що не можна робити в цей день

У православному календарі це день вшанування пам’яті блаженної Ксенії Петербурзької. «Яка Ксенія — така весна». Старі люди радили в цей день не шити, не прясти, не в’язати, не перестилати ліжко, не стригти волосся і нігті.

Народне свято «Аксинiн день» відзначається 6 лютого (за старим стилем – 24 січня).

У православному календарі це день вшанування пам’яті блаженної Ксенії Петербурзької.

Ім’я Ксенія – похідне від Ксенія. Інші назви свята: «День Ксенії», «Ксенія», «Ксенія Весноуказательница», «Ксенія Полузимница», «Ксенія Полухлебниця».

Ксенія дуже рано стала вдовою. Її, як побожне жінку, до глибини душі вразив той факт, що чоловік помер раптово, не зумівши принести покаяння. Тому вона вирішила присвятити своє життя вимолюванню у Бога прощення для свого покійного чоловіка.

Після похорону Ксенія роздала все майно, одягалася в одяг чоловіка і взяла на себе подвиг юродства.

Згодом Господь дарував їй вміння зцілювати, пророкувати і направляти.

До лику святих Ксенію Петербурзьку зарахували в 1988 році.

По погоді цього дня судили, коли настане весна. Тому Аксиньин день стали ще називати Аксінья Весноуказательница, так як «Яка Ксенія — така весна», тобто якщо на Ксенію хороша погода, то і весна буде красна.

Дбайливі господарі в цей день перевіряли, чи вистачить запасів зерна до нового врожаю. Тому свято також прозвали Ксенією Полухлебницею.

Із-за відмінностей клімату в різних областях існує свій день, який означає половину зими. У північних регіонах таким є 6 лютого, тому в народі цей день називали також Ксенією Полузимницей.

До цього часу повинна була бути з’їдена рівно половина запасів хліба. У народі говорили: «Полузимница навпіл, та не рівно ділить зиму — до весни мужику важче»; «Ползапаса у засіку: половина старого хліба з’їдена, половина строку залишилося до нового врожаю»; «Озиме зерно пролежало половину до сходу». Для цього дня існували «економічні» прикмети: люди ретельно вивчали ціни на хліб.

Якщо зерно на ринку дешевшало — значить буде хороший врожай.

Також говорили, що якщо на полухлебницу ціна низька, то до нового хліба вона не підніметься. Існували й інші способи ворожіння.

У північних районах коровай зважували ввечері і наступним вранці. Якщо за ніч вага хліба поменшає, то і ціна на нього знизиться, і навпаки.

На півдні надходили дещо інакше: житній хліб також залишали на ніч, а ранком дивилися на нього. Якщо хліба здається більше, ніж було, чекали хорошого врожаю влітку.

6 лютого вважався важким днем. Тому старі люди радили в цей день не шити, не прясти, не в’язати, не перестилати ліжко, не стригти волосся і нігті.

В цей день не можна було ставити брагу і квас, інакше восени спіткає неврожай;

зав’язувати які б то не було вузли, щоб не накликати похорону;

перестилати постіль, щоб не захворіти;

стригти нігті на ногах, інакше не уникнути судом;

розповідати кому-небудь свій сон.

Джерело