ОНА:
Когда мне будет восемьдесят пять,
Когда начну я тапочки терять,
В бульоне размягчать кусочки хлеба,
Вязать излишне длинные шарфы,
Ходить, держась за стены и шкафы,
И долго-долго вглядываться в небо,
Когда все женское,
Что мне сейчас дано,
Истратится и станет все равно –
Уснуть, проснуться, или не проснуться.
Из виданного на своем веку
Я бережно твой образ извлеку,
И чуть заметно губы улыбнутся.
ОН:
Когда мне будет восемьдесят пять,
По дому буду твои тапочки искать,
Ворчать на то, что трудно мне сгибаться,
Носить какие-то нелепые шарфы
Из тех, что для меня связала ты.
А утром, просыпаясь до рассвета,
Прислушаюсь к дыханью твоему,
Вдруг улыбнусь и тихо обниму.
Когда мне будет восемьдесят пять,
С тебя пылинки буду я сдувать,
Твои седые букли поправлять,
И, взявшись за руки по скверику гулять.
И нам не страшно будет умирать,
Когда нам будет восемьдесят пять…
Чи потрібно обрізати півонії взимку: поради досвідчених садівників Півонії — багаторічні рослини, які щороку віддячують…
Іноді молоко виглядає нормальним, не має різкого кислого запаху, але під час нагрівання раптово згортається.…
Як часто та навіщо розморожувати холодильник і як правильно це робити Регулярне розморожування холодильника —…
Навіть узимку троянди потребують уваги, адже холод і перепади температур можуть сильно нашкодити кущам. Якщо…
Якщо у ванній кімнаті або на кухні раптом з’явилися дрібні повзаючі істоти — не поспішайте…
Чому кури перестають нестися: головні причини Буває так, що навіть здорові кури раптово припиняють яйцекладку.…