Мені болить… Крик душі Українця.

Мені болить коли дитина плаче
Чи собача покинуте скиглить,
Болить коли в трудяг життя собаче,
В той час як трутні крадуть кожну мить.

Мені болить, коли лукавлять в очі,
А за спиною чинять пересуд,
Коли немає в правди сил та мочі,
Коли брехня всесильна там і тут.

Болить коли не люблять Україну
Чи продають свій голос за гроша,
Коли не захищають Батьківщину
Чи десь продажна плодиться душа.

Болить коли державу обкрадають,
Безжалісно вирубують ліси,
Коли бурштин по-варварськи копають,
Руйнівники поліської краси.

Мені болить коли солдат вбивають,
Коли страждають діти та жінки,
Коли злодюг не ловлять, не карають
Коли без рук, без ніг захисники.

Мені болить коли збирають гроші
Для лікування діток від недуг,
Скажіть мої політики хороші
Невже дитина хвора вам не друг?

Не можете знайти якусь копійку,
Щоб безкоштовно діток лікувать,
Майбутнє ви готуєте на двійку
А красти всі навчилися на п’ять.

Мені болить коли байдужість в людях
Вже досягла критичної межі
Коли каміння замість серця в грудях,
Коли брати беруться за ножі.

Мені болить бо в нас суспільство хворе,
Бо гроші більша сила ніж закон
Та злидні не найбільше наше горе
Біда коли в душі «армагедон».

Нечистий нині править в душах всюди,
А Божа свічка згасла не горить,
Нещасні будуть ті віками люди
Яким духовність в серці не болить!

Микола Курилюк. Дубечне. Волинь