Поливаний понеділок – 21 квітня. День, коли можна очистити душу і тіло

Свято Великоднє святкують в понеділок та називають його Світлим понеділком.

Цього дня продовжують возвеличувати подвиг Христа, який отримав перемогу над смертю та пеклом. В храмі проходить Божественна Літургія, а після віряни й духовні служителі ходять процесією навколо храму, заходять у чотири кути та сповіщають Євангеліє на всі чотири сторони світу, а в цей час починають дзвонити урочисто дзвони.

Українські народні звичаї тісно переплітаються із християнськими обрядами, які в давні часи прославляли та обожували силу природи.

Друга назва Світлого понеділка – поливний, обливний, волочильний – в цей день проводили ритуал пробудження природи та зустрічі весни.

В цей день дівчат обливали водою молоді парубки, демонструючи симпатію, а дівчата повинні були дарувати їм крашанки.

Інше значення обливання холодною чистою водою, символізувало чистоту душі й тіла. Воно відсилає нас до обряду Хрещення.

В інших країнах теж є такі звичаї: обливають джерельною водою будинки, себе, інших людей – це символізує весняне очищення.

У Волочильний понеділок традиційно ходили в гості до односельців, родичів та дарували великодні смаколики, які освячували напередодні у церкві.

В цей день люди вітаються «Христос воскрес!» та дарують один одному писанки.

Дітлахи ходять у гості до бабусь та дідусів, а також до хресних батьків пригощаючи їх калачами й писанками. А ті пригощали дітей цукерками, домашнім печивом та копченими ковбасками.

Молодь ходили на гаївки та водили хороводи, які згодом почали називати риндзівками, веснянками, ягілками, гагілками. Пісні присвячувались приходу весни.

Наші сучасники відроджують національну культуру, цікавість до історичних звичаїв наших предків та народних гулянь.

Святкування Світлого понеділка проводять просто неба в етнографічних музеях. Наприклад: у Львові у Шевченківському гаю, цього дня збирається багато туристів та місцевих мешканців й беруть участь у святкових ритуалах. Вони знайомляться з автентичними традиційними українськими ремеслами й ручними виробами місцевих майстрів, що розвивають та зберігають таємниці їх виготовлення.