Цікава притча, про кмітливого ослика. Читайте у складні моменти життя.

Якщо вам здається, що ви на самому дні, згадайте про ослика і починайте створювати для себе шлях на верх…

Старий ослик гуляв весь день на пасовищі і дуже захотів пити, адже на вулиці було дуже жарко. Недалеко він знайшов колодязь, і так низько нахилив голову до води, що не втримав рівновагу і впав. Води в ньому було дуже мало. Так що, ослик зміг стати на ноги і почав щосили кликати на допомогу. Вже вечоріло і господар ослика, дійсно ходив недалеко, в пошуках свого помічника. Почувши ослика він підбіг до колодязя і заглянув у нього. Колодязь був дуже глибоким і небезпечним, з його боків, стирчали гострі кути каменів і здавалося, що колодязь ось-ось завалиться. Страшно було туди спускатися, ось господар і вирішив, що осел уже постарів і користі від нього практично ніякої, а значить, і не шкода буде його там залишити.

Та й колодязь небезпечний для людей, непогано б його зовсім землею засипати. Все гарненько обдумавши, господар приніс лопату і почав активно засипати колодязь землею. Ослик спершу зрадів, що господар його знайшов, але побачивши, що грудки землі, летять на нього зверху, зневірився, адже він зрозумів, що хоче зробити його улюблений господар, якому він служив вірою і правдою багато довгих років. Опустивши вуха і хвіст, ослик мовчки вирішив прийняти неминуче, але тут, зрозумів, що як би до нього не ставився його господар, а жити він хоче, і його порятунок в його ж копитах…

Тим часом, чоловік дуже втомився від важкої роботи, адже одному засипати криницю, не так вже й просто, він вирішив перепочити. Глянув вниз, щоб оцінити скільки ще йому належить роботи, і не повірив своїм очам. Ослик старанно струшував всю землю, що летіла на нього зверху, утоптуючи її копитами, і тим самим ставав все ближче і ближче до свободи. Господар продовжив свою роботу, і ослик зовсім скоро з’явився на поверхні, ще мить і він з легкістю вискочив зі своєї пастки.

Якщо вам здається, що ви на самому дні, згадайте про ослика і починайте створювати для себе шлях на верх. Адже головне-це ніколи не опускати рук і вірити в краще. І тоді ніякі життєві колодязі будуть вам не страшні!