Якби ми були в раю – нізащо б не ослухалися. Надзвичайно мудра притча.

Дві маленькі сестрички, прослухавши біблійну історію про вигнання Адама і Єви з раю, сказали батькові:

– Тато, якби ми були в раю, то нізащо б не з’їли плід пізнання добра і зла. Адже Бог не дозволив його чіпати, правда, тато?

– Правда, – посміхнувся батько й поклав дітей спати.

На ранок він встав раніше за всіх, упіймав надворі горобця та посадив його у непрозору каструльку. Розбудивши дівчаток, він показав їм каструльку, яку поставив на підвіконня відритого вікна в кухні і сказав:

– Будь ласка, не знімайте кришку з цієї каструльки, поки я не прийду з роботи. Коли я повернуся, то сам покажу вам сюрприз, який там знаходиться. Якщо будете слухняні, куплю вам нову гру.

Батьки пішли на роботу, а діти залишилися вдома самі. Всіма силами намагалися вони себе відволікти від каструльки, що стоїть на кухні. Давно переграли в усі ігри, які знали, але цікавість не давала спокою – дуже хотілося заглянути до каструльки. Зрештою старша вмовила молодшу, яка ще боялася, що батько насварить, заглянути в каструльку.

– Ми лише одним очком глянемо і закриємо, – сказала вона. – Тато навіть не дізнається.

Але як тільки сестри підняли кришку, горобчик вилетів у вікно. Злякавшись, дівчатка закрили вже порожню каструльку. Увечері повернувся батько і, побачивши, що каструлька порожня, сказав:

– Ну що, маленькі Єви, не витримали, випустили пташку. Ось так і Єва не втрималася, щоб не спробувати плід пізнання добра і зла. Порушивши заборону Бога, перші люди самі обрали зло замість добра, бо всяке зло починається з непослуху. Джерело