Донська ікона Пресвятої Богородиці була написана Феофаном Греком. У день Куликовської битви (8 вересня 1380 року, на свято Різдва Пресвятої Богородиці) ікона перебувала серед руського війська, подаючи йому допомогу, а після перемоги була передана донськими козаками в дар великому князю Димитрію Донському (1363-1389), який переніс її до Москви. Джерело
У пам’ять про перемогу на берегах Дону вона отримала найменування Донської.
В 1591 році кримський царевич Нурадін та його брат Мурат-Гірей з численним військом вторглися на Русь і, підступивши до Москви, розташувалися на Воробйових горах. Для захисту від ворогів навколо Москви був звершений хресний хід з Донський іконою Пресвятої Богородиці.
У день битви вона перебувала в похідній церкві серед військових рядів і сполошила татар аж до втечі. В подяку Пресвятій Богородиці за Її милість, явлену через Донську ікону, в 1592 році на тому місці, де вона стояла серед воїнів, був заснований Донський монастир, у якому була поставлена чудотворна ікона та встановлено звершувати святкування 19 серпня.
За сталою традицією в малому соборі на честь Донської ікони Божої Матері раз на 4 роки Святіший Патріарх Московський і всієї Русі звершує чин варіння святого мира.
Нині чудотворна ікона перебуває в Державній Третьяковській галереї.
