13 січня українці відзначають Маланку – одне з найяскравіших і найцікавіших свят в нашій традиції.
Історія свята
Це свято має язичницьке коріння. Згідно слов’янській міфології, у матері богів Лади крім сина – побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Маланка, тому що вона була мила і чудова.
Одного разу коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Маланку і сховав у підземне царство. Звільнив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і одружився на ній. Тому 13 січня шанують не тільки Маланку, а й Василя.
Цікаво, що в церковному календарі 13 січня – День святої Маланії. Таким чином маємо дуалізм дохристиянської та християнської традиції, які тісно переплелися в народному календарі.
Страви на Маланку і Старий Новий Рік
Це свято сильно вплинуло на святкову кухню українців. У деяких селах України в цей день готують традиційне святкове блюдо – крoв’янку, яку ще називають Маланка. Випікають спеціальні хліба Маланку і Василя.
Як і на багатий вечір, кутю, в яку вже можна було додавати м’ясні і молочні продукти, також ставлять в кутку. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.
“Водити Маланку”, “поїзд Маланки”, “водити Козу”, маскарад
Головна дія Маланки – це карнавал. Люди переодягаються e відомих фольклорних персонажів і тварин і ходять в такому вигляді по селу.
У цю ніч прийнято щедрувати, правда, для особливої пікантності дівчата ховали обличчя під масками. Якийсь елемент загадковості надавав святу особливого шарму. Відзначимо, що хлопці та дівчата ходили окремо щедрувати, традиція спільних гулянь і “посівання” з’явилася вже набагато пізніше.
Ходили і по селах ватаги хлопців, переважно після заходу сонця, які теж одягали маски і що найцікавіше “водили Маланку” – переодягненого у дівчину хлопця, парою якому був Василь. Групи переодягненої молоді називали “рядженими” або “поїзд Маланки”. Крім Маланки і Василя e ватазі присутні такі персонажі: Король-Місяць, Дід-Змій, Коза, Лікар, Воїн, Циган та інші.
У деяких областях України говорять “водити Козу”. У таких поїздах головним персонажем є хлопчик, переодягнений у вивернутий кожух, який зображує Козу – тотемна тварина. У таких групах діють такі персонажі – Дід, Баба, Коза, Чорт, Жидівка, Жид, Циган, Циганка, Лікар, Вовк.
У звичайному житті вважалося поганою прикметою, якщо чоловік надягав жіночий одяг, а ось саме в цей один день в році можна було все – і повеселитися, і переодягнутися. Вважалося, що такі нехитрі маніпуляції з перевдяганням відлякують нечисту силу. Згодом переодягання перестало носити магічний сенс, під впливом християнства, і просто перетворилося в карнавал і веселе дійство.
Поїзд Маланки розігрував легенду про викрадення Маланки, бій зі Змієм. Наприкінці вистави виряджені обходили оселі українців і співали щедрівки.
Виряджені, закінчивши ритуальний обхід, вранці йшли на роздоріжжя палити Дідух, – сніп соломи, що стояв у кутку від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.
Звичай посівання
На наступний день, коли починає світати, йдуть засівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в сумку. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши в будинок, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком:
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!
На щастя, на здоров’я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, ніж торік, –
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!
Перший посівальник на Новий рік приносить у дім щастя. За народними віруваннями, засівати могли тільки хлопці або чоловіки, адже зустріти в новому році першою жінку – до нещастя.
Мaгiчні обряди
У цей вечір господарі проводили мaгiчні ритуали для худоби. Молодих коней і волів вперше запрягали, щоб привчати їх до роботи. Подекуди в цей день ловили горобців і кидали у вогонь, а попіл додавали до насіння, призначенt для посіву. Вважалося, що таким чином можна захистити поля від птахів.
Вoрoжіння
У цю ніч дівчата вoрoжили на заміжжя. Вважалося, що саме ця ніч ідеально підходить для любовних вoрoжінь.
Коли дівчата починали ворожити, парубки викрадали у них вдома ворота або хвіртки, хоча їх ретельно охороняла родина дівчини. Щоб повернути втрату, батько дівчини повинен ставити могорич.
Примирення
Щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, аби “Новий рік зустріти в мирі та злагоді”.
Хлопці, які перед цим “отримали гарбуза”, вдруге засилали сватів з надією на згоду.
Щедрий вечір
Свою назву вечір напередодні 14 січня отримав завдяки щедрому столу, на який прийнято подавати м’ясну смакоту, на відміну від Святого вечора.
