17 червня, православний світ відзначає день Митрофана. Він народився в 3 столітті. Завдяки своєму батькові став християнином. В 12 років Митрофан, його батько та старший брат переїхали у Візантію. Старший брат став торговцем. Митрофан, як й батько, почав вивчати богослов’я. Домеціан зарекомендував себе при Титі та став візантійським Патріархом. Митрофана обрали єпископом незадовго до того, як помер його батько. Згодом він перебрався в Константинополь, де жив мирним та милісним життям. Одного разу, в Константинополь приїхав римський імператор Костянтин І. Старий Митрофан показав йому місто. Під час прогулянки вони протягом довгих годин спілкувалися та потоваришували. Митрофан супроводжував імператора назад до Риму та оселився в Нікейському Вселенському Об’єднавчому соборі. Згодом Митрофан став патріархом. Через декілька місяців після цього праведник помер.
Традиції в цей день.
В цей день розсипали гній на ділянках. За повір’ям, якщо робити це в інший день, тоді великого врожаю не буде. Також, в цей час дозріває полуниця. Селяни моляться святому про теплий дощ без граду, щоб він не знищив врожай та можна було сіяти гречку. Працювати виходили всією родиною з ранку й до вечора. За повір’ям, якщо сьогодні добре попрацювати, той не буде знати турбот та клопоту протягом тривалого часу.
Народні прикмети в цей день.
Вранці північно-західний вітер – до дощу.
Йде дощ – протягом трьох днів триватиме.
Душно в ніч перед 17 червня – до спекотного літа.
Дме сильний вітер – взимку буде тихо та тепло.
Йде град – гречку можна не сіяти, бо врожаю не буде.
Собаки вночі виють – до бездощової погоди в червні.
Мало роси, чекайте посухи.