Святий пророк Захарія і свята праведна Єлисавета були батьками святого Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна. Вони походили з роду Ааронового: святий Захарія, син Варахії, був священиком в Єрусалимському храмі, а свята Єлисавета була сестрою святої Анни, матері Пресвятої Богородиці. Джерело
Святим молилися про зачаття і народження дітей, про їхнє здоров’я.
Праведне подружжя, «бездоганно сповняючи заповіді Господні», (Лк. 1, 5-25), страждали неплідністю, що вважалося в старозавітні часи великим покаранням Божим. Одного разу під час служіння в храмі святий Захарія отримав звістку від ангела, що його літня дружина народить йому сина, який «буде великий у Господа» (Лк. 1, 15) та «сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі» (Лк. 1, 17). Захарія засумнівався в можливості виконання цього пророцтва і був за маловір’я покараний німотою.
Коли у праведної Єлисавети народився син, вона за навіюванням Святого Духа оголосила, що назве немовля Іоанном, хоча раніше в їхньому роді такого імені нікому не давали. Запитали праведного Захарію, і він також написав на дощечці ім’я Іоанн. Негайно до нього повернувся дар мови, і він, сповнившись Святого Духа, став пророкувати про свого сина як Предтечу Господа.
Коли нечестивий цар Ірод почув від волхвів про народженого Месію, він вирішив побити у Віфлеємі і його околицях усіх немовлят у віці до 2-х років, сподіваючись, що серед них буде і народжений Месія. Ірод добре знав про незвичайне народження пророка Іоанна і хотів убити його, побоюючись, що він і є Цар Іудейський. Але праведна Єлисавета сховалася разом з немовлям у горах.
Вбивці всюди шукали Іоанна. Праведна Єлисавета, побачивши переслідувачів, зі сльозами стала благати Бога про порятунок, і негайно гора розступилась та вкрила її разом із немовлям від переслідування. У ці тяжкі дні святий Захарія виконував свою череду служіння в Єрусалимському храмі. Воїни, послані Іродом, марно намагалися дізнатися у нього, де перебуває його син. Тоді, за повелінням Ірода, вони вбили святого пророка, заколовши його між жертовником та вівтарем (Мф. 23, 35).
Праведна Єлисавета померла через 40 днів після свого чоловіка, а святий Іоанн, бережений Господом, перебував в пустелі аж до дня свого явлення ізраїльському народу.
