Православний світ відзначає день Іспанської ікони Божої Матері 21 квітня кожного року. На ній зображено Діву Марію, яка сидить на троні та тримає маленького Ісуса. У 718 році, святий образ допоміг царю Іспанії перемогти ворожих сарацинів. Від тоді, в день перемоги, було прийнято святкувати день ікони Богородиці «Іспанської».
Виникнення іконопису історичні данні.
Християни дуже цінять та поважають образи святих, які увічнені на полотнах та стінах храмів. Особливе місце займають православні ікони Богородиці, Ісуса Христа, янголів та Божих угодників.
Існує декілька теорій стосовно походження першої ікони.
За літописами, перша ікона – це зображення Ісуса сина Божого. З’явилася вона на хустці жінки, яка простягнула її Спасителю в момент дарування хреста. Витерши тканиною піт з кров’ю, Ісус повернув хустину на якій відбився його лик.
В іншому письмі йдеться про рушник, яким втерся Ісус. Однак, багато років тому, існував місіонер євангеліст Лука. Він займався лікуванням хворих та писав літописи й зображення. Написання образів здійснювалося на дерев’яній основі за енкаустичною технологією, яка відноситься до древньої елліністичної культури Єгипту.
У 8 столітті іконопис зазнав сильного осуду, що було важким випробуванням для християнських церков. Забобони в ті часи носили не тільки релігійно-культурний характер, але й політичний.
Іконопис продовжував своє існування в далеких провінціях, де держава не здатна була підтримувати свій постійний нагляд.