Чим холодніший у цей день, тим тепліше буде в березні. На це свято не призначали операції. Термінові хірургічні втручання зводилися до мінімуму.
Народне свято «Захар Серповидець» відзначається 21 лютого (за старим стилем – 8 лютого).
У православному церковному календарі це день вшанування пам’яті пророка Захарія Серповидця.
Інші назви свята: «Захарій», «День Захарія», «Іменини серпа».
Захарій був одним із дванадцяти малих пророків. Жив за 500 років до Різдва Христового. Прославився своїми пророцтвами. Найбільше він пророкував про Христа Спасителя. Прізвисько «Серповидець» Захарій отримав після того, як одного разу в пророчому одкровенні йому з’явився літає в повітрі вигнутий сувій у формі серпа. Відомо, що Захарій Серповидець сприяв моральному розвитку єврейського народу. Захарій загинув насильницькою смертю — його вбили юдеї за викривальну проповідь.
Цей день працьовиті люди присвячували перевірці сільськогосподарського інвентарю: займалися налагодженням, мастилом, заміною і наладкою інструментів.
Особлива увага приділялася серпам. Їх діставали з чуланов, оглядали, чистили, точили і окропляли водохресною водою. У зв’язку з цим говорили: «Не тоді серпи гострити, коли на жниво йти»; «Не обрежешь вчасно кривого серпа, не нажнешь в полі снопа».
За народним повір’ям, вночі треба було показати серп молодого місяця. Такий обряд підвищував шанси на гарний урожай у поточному році. Вважалося, що Захарій Серповидець побачить старання людей і допоможе їм — вдихне в серп спору силу. На Захарія, за народним повір’ям, був особливо гострий і місячний серп.
Люди помічали: чим холодніший у цей день, тим тепліше буде в березні.
Жінки 21 лютого молилися про гарний врожай хліба.
Увечері влаштовувалися молодіжні гуляння та посиденьки.
День Захара Серповидця вважався сприятливим для проведення весіль.
Народні цілителі проводили обряди на зняття пристріту.
На це свято не призначали операції. Термінові хірургічні втручання зводилися до мінімуму.
Сни, зі сну 21 лютого означали наступне: вершки пити — до багатого життя; штопати — до розорення; ім’я своє почути — до неприємностей; самому когось кликати — до звістки здалеку; замки закривати — до судної справи; город копати — до важкой звістки; розглядати себе в дзеркалі — до хвороби; виносити сміття з дому — до від’їзду; коней запрягати — бути обманутим.
