24 травня православна церква звершує пам’ять святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями і слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.
Вчені вважають, що слов’янська писемність була створена в 9 столітті, приблизно в 863 році. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я одного з братів, Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
Кирило, який з малих років проявив великі здібності і досконало спіткав усі науки свого часу, а також вивчив багато мов, на основі грецької створив слов’янську абетку. Він істотно змінив грецьку абетку, щоб більш точно передати слов’янську звукову систему.
Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця. Крім того, брати-греки переклали слов’янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир. За внесок святих Кирила і Мефодія в культуру Європи Папа Іван Павло II у 1980 році оголосив їх покровителями Старого континенту.
День пам’яті цих святих як День слов’янської писемності і культури почали святкувати в Болгарії ще в 19 столітті, а потім ця традиція перейшла і в інші країни: Україну, Білорусь, Молдову.
В даний час цьому святу присвячуються наукові форуми, проводяться фестивалі, виставки, книжкові ярмарки, поетичні читання, огляди художньої самодіяльності, концерти і інші різноманітні культурні заходи.
Традиції і звичаї дня
У народі день прозвали Мокій мокрий. Назва походить від імені священномученика Мокія Амфіпольского. По цьому дню визначали погоду на все літо, чоловіки припиняли польові роботи. Вранці спостерігали схід сонця і погоду. Виходячи зі спостережень, робили прогноз на літо. У деяких місцях в цей день у дворі вивішували ганчірку:
- стане мокрою – літо дощове;
- залишиться сухою – спекотне і посушливе.
Свято оновлення Царгорода (Константинополя), яке Православна церква відзначала раніше в цей день, селянами нерідко розумівся як «святкування в честь граду», який в один момент може знищити працю хлібороба. Щоб цього не сталося, сільські жителі з іконами обходили свої поля, просячи Господа захистити від руйнівної дії грозового ворога, названого, на їх переконанні, через могутні сили царем. Щоб град не побив хліба, в цей день святкували, а посівні роботи перебували під забороною. У деяких селищах здійснювали освячення посівів з хресним ходом.
За повір’ям, у цей день прокидаються русалки, в існування яких на Русі вірили задовго до приходу християнства. Раніше їх вважали річковими богинями, а ось після хрещення Русі їх образ сильно змінився, і русалок стали сприймати як нечисть, від якої слід триматися подалі. Вважалося, що ними стають не тільки утоплениці, але і маленькі дівчатка, які померли нехрещеними, а також дівчата, які купаються в річці без натільного хреста.
Вірили, що русалки живуть в прекрасних кришталевих палацах під водою. При бажанні вони можуть пересуватися і по суші. У холодну пору року вони вважають за краще не виходити на берег, а ось навесні і влітку їх часто можна побачити при світлі місяця.
Особливо побоюватися русалок треба юнакам, тому що вподобаного вони лоскочать і тягнуть в свій підводний палац. За легендою, юнаки не гинуть, а стають чоловіками русалок і, оточені турботою та розкішшю, вони швидко забувають земне життя.
Щоб зовсім не зустрічатися з русалками брали на річку чи в ліс пучок полині – «трави окаянної». Русалка цю рослину не любить, і якщо кинути їй пучок в обличчя, то більше ніколи вона до вас не підійде. Однак в ніч на Івана Купала і в русальний тиждень (8 тиждень після Великодня) ні одна розумна людина не купалася в річці і навіть не плескала у долоні на березі. Вважалося, що в ці дні русалки стають злими і можуть багато бід накоїти.
На Мокія мокрого дівчата не працювали. Вони плели вінки і загадували на майбутніх чоловіків. Вінки пускали по воді і вірили, що їх підберуть русалки і будуть в них веселитися по ночах.
Прикмети та повір’я
- Якщо на Мокія мокро, то і літо мокре буде.
- Якщо туманно і схід багряний, то чекай грозового літа.
- Підземний туман до сходу сонця розходиться – до негоди.
- Туман на Мокія – до дощового літа.
- Якщо 24 травня дощ, то ще сорок днів будуть дощовими.
- Кінь гривою трясе – до дощу.
- Спекотна і суха погода – до посушливого літа.
- У цей день перебували під забороною посівні роботи, щоб град полів не побив.
- Сон з 23 на 24 травня віщує події, які відбудуться через 12 днів. Сновидіння, побачене вдень 24 травня, віще, але сильно довіряти йому не потрібно.