25 травня, православний світ відзначає день Епіфанія. Він народився у 4 столітті. В молодості зустрів ченця Лукіана, який долучив його до християнства. Лукіан був наставником Епіфанія, пізніше охрестив його та запропонував житло в своїй обителі. Через декілька років святий став архієреєм в Саламіні. Під час свого правління захищав християнство, допомагав бідним та нужденним. Епіфаній був освіченою людиною, мав негативне ставлення до філософії античності та культури.
Традиції в цей день.
Священники в цей день читають молитви святому Епіфанію та просять його про захист від адського полум’я. Селяни в цей день проводили ритуали біля горобини. Молодиці одягали червоні сарафани та водили хороводи, співали й танцювали. Так вони намагаються заспокоїти вогненних духів та заважають їм прорватися на волю.
Горобину вважали володаркою чудодійних сил та оберегом. За повір’ям, вона захищає від посухи, пожеж, блискавок та інших негараздів. Тому, раніше поряд з кожною хатою росла горобина. Також, дерево надає захист від пристріту, а гілки допомагають заблудшим знайти дорогу.
На свято велике значення мало латаття. За повір’ям, воно перемагає нечисть та хвороби, а також, може стати приворотом. Однак, біле латаття не можна нести в дім — до загибелі домашніх тварин.
В ніч перед дальньою дорогою прочитайте замовляння над лататтям та візьміть його з собою.
Народні прикмети в цей день.
Сонце на сході червоне — до посушливого літа.
Яскрава зоря, чекайте пожеж влітку.
Горобина рясно цвіте — до щедрого врожаю льону.
Латаття має відкриті бутони — заморозків не буде, а закриті — повернуться.