26 червня — святої мучениці Акилини, або, як її називають українською – Килини. Акилина жила в ІІІ столітті за часів правління імператора Діоклетіана й була християнкою. Вона намагалася проповідувати Христову віру, навертаючи до неї своїх подруг-язичниць. Утім її схопили, й після садистських тортур стратили. Акилина була ще зовсім дівчинкою – їй ледве виповнилося 12 років.
До цього дня годилося посіяти всі зернові, навіть просо і гречку, бо «Килини – останні посіви». На Килини заборонялося пити молоко – вважалося, що воно ставало шкідливим (казали: «молоко від скаженої корівки»). Також цей день називали «Акилина – задери хвости» – о цій порі ґедзі, комарі та мухи ставали особливо обридливими й худоба дуже від них потерпала. А ще після Килини селяни готували їжу й вечеряли переважно просто неба. Це було традицією українського селянства. Зазвичай під великим розлогим деревом у дворі ставили стіл, де за вечерею збиралася вся родина, інколи запрошували й сусідів. Прості невибагливі страви ставали смачнішими від чистого повітря, розмов, дотепних жартів і українських народних пісень.
Народні прикмети і чого не можна робити
До речі, молоко на Акилину не пили, хоча здавна їли гречану кашу саме з молоком. Існувала прикмета, що в цей день воно стає «акулячим», шкідливим для здоров’я.
Не можна на Акилини працювати – інакше гречка не вродить.
Якщо огірки пізньої сівби не встигають дозріти до цього часу – значить, за прикметою, вони не будуть смачними.
Багато комах – буде тепла і ясна погода.
У ліс 26 червня ходити не варто – комарі покусають.