У цей день православна церква вшановує пам’ять єпископа Тихона Задонського (ім’я при народженні – Тимофій Соколов). У народі цей день називали Тихон Страсний за те, що потрібно обходити будинок з іконою Божої Матері «Страсна». Так свято і поєднало у своїй назві імена святителя Тихона та іменування ікони. Джерело
Тихон Страсний 26 серпня: головні заборони свята
У народі Тихона вважали покровителем цього дня і спасителем від депресії, біснування, зневіри (що є одним зі смертних гріхів і категорично забороняється церквою). Ще Тихону молилися про умиротворення душі.
Цей день наші предки зазвичай проводили в наведенні порядку і провітрюванні в погребі і сараї, перед тим, як закласти в них зібраний урожай і всі їстівні заготовки, які господині запасли на зиму. В льоху завозили свіжу просушену солому, якою згодом прикривали лід холодника, щоб той не танув. Холодником на Русі називали певний кут льоху, який з зими закладали брили вирубаного на річках льоду. Перевіряли, чи не утворилася де цвіль або гниль. Не забували і про хату. Обходили будинок з іконою в руках.
Також заговорювали сіно і зимові сховища від недоброго слова, від лихого ока і всякої нечисті. Господині розвішували по кутах сховищ пучки будяків та полину. Частина полину підпалювали, а цим димом окурювали все приміщення. Якщо рослина ще залишалася – викидати її не можна, інакше нещастя повернуться в будинок. Наприкінці ритуалу по кутах розкладалися щіпки солі.
Полин, як вважалося на Русі, може очистити повітря і звільнити стіни від гнилі, чортополох і сіль були відомими засобами проти злих сил. Іноді спільно з полином для обкурювання приміщень використовували ладан, а стіни окропляли святою водою. Все це робилося для того, щоб максимально захистити і зберегти зібраний урожай, адже від нього залежали добробут і здоров’я людини.
Крім того, в народі ходили прикмети, пов’язані з урожаєм: «Коли грибовно — так і хлібовно». Так, при великій кількості грибів у лісах можна сподіватися і на хороший урожай зерна в наступному році. У той же час ходити по гриби в цей день не рекомендується.
Ще на Тихона слов’яни спостерігали за вітрами, якщо вони віяли тихо — чекали вітру на кілька днів уперед, а якщо проносилися бурею — це віщувало дощовий вересень.
