15 квітня, православний світ відзначає день святого Пуда. Святий проживав в Римі у 1 столітті та служив в місцевому Сенаті на високому пості. Дотримувався християнських традицій та приймав в своєму будинку інших християн. Пізніше він організував церкву, в якій зупинялися Петро та Павло. Павло був вчителем Пуда та разом вони несли світу Слово Боже. Святого Пуда обрали одним з сімдесяти апостолів, які повідомляли про майбутнє пришестя Сина Божого на землю. Правителем держави був жорстокий та непримиренний до християн імператор Нерон, який почав гоніння на прихильників цієї віри. Пуда схопили та намагалися змусити зректися християнства, але святий був непохитний, за що його стратили.
Традиції в цей день.
На свято прийнято подивитися у вулик та перевірити як почуваються бджоли. Якщо на вулиці встановилася тепла погода та дерева квітнуть, вулики можна виносити ближче до квітів. Бджолиний віск використовують для виготовлення свічок, тому до цих істот ставилися шанобливо. Суворо забороняється вбивати бджіл, бо це великий гріх. За повір’ям, жалять лише грішників, а благочестивих людей бджоли не займають. Наречених, що збиралися свататися, ставили перед деревом, де були бджолині гнізда та давали згоду на шлюб, якщо бджоли не проявляли ніякої зацікавленості в юнакові.
Знахарі використовували горобину та калину для лікувальних цілей. Також, збирали нерозкриті нирки та готували цілюще зілля. Коли з’являлися квіти, їх також, збирали.
Горобину використовували при зубному болі. Для цього гризли гілку та просили дерево позбавити від неприємного відчуття. Хворий, що одужав, повинен був запам’ятати це дерево та не їсти ягід з нього, інакше зубний біль міг повернутися.
За повір’ям, бджоли жалять до посухи. Якщо ж вони сидять в своїх вуликах – до дощу.
Народні прикмети в цей день.
Ввечері прохолодно стало – до ясної погоди.
До вечора багато хмар набігло, чекайте опадів.
Вільха цвіте – час посіву гречки.