29 серпня Православна Церква вшановує Феодорівську ікону Божої Матері. Перед нею моляться про щастя в шлюбі, у разі тривалої бездітності, про вдале виношування дитини і при важких пологах. Джерело
За переказами, Феодорівська ікона Божої Матері написана святим євангелістом Лукою. Ким і коли вона принесена на Русь – невідомо, але вже в XII столітті ікона знаходилася в каплиці недалеко від міста Городця і вважалася чудотворною. В 1164 псковським князем Георгієм Всеволодовичем на місці каплиці був влаштований монастир, названий Городецьким. В часи навали Батия обитель згоріла. Всі думали, що у вогні загинула і ікона. У 1239 році, 16 серпня, в день свята Нерукотворного Образа Господа Ісуса Христа костромський князь Василь Юрійович під час полювання побачив на сосні ікону.
Коли він спробував взяти її в руки, ікона піднялася в повітря. Вражений цим дивом, князь запросив духовенство і народ. Після загальної молитви ікону зняли з дерева і віднесли в головний собор Костроми. А напередодні жителі міста бачили, як по місту з іконою в руках пройшов якийсь воїн в багатій одежі, дуже схожий зі святим великомучеником Феодором Стратилатом, в честь якого в Костромі був побудований собор. Тому явлену ікону Божої Матері і назвали «Феодорівською». Пропустить через 8 Серед людей, що прийшли поклонитися знайденій іконі Богородиці «Феодорівська», були і люди з спустошеного татарами Городця, які негайно визнали, що знайдена ікона і є та, яка кілька років стояла в Городоцькій каплиці.
Двічі Костромський собор пережив пожежу, і обидва рази ікона лишалася неушкодженою. Після цих пожеж князь Василь вирішив побудувати для ікони Богоматері «Феодорівська» особливий храм – Успенський собор з боковим вівтарем в ім’я великомученика Феодора Стратилата. Вівтарем він був звернений не на схід, а на північ – до місця знаходження ікони. Феодорівська ікона перебувала в цьому соборі, який став в 1835 році кафедральним, до 1929 року. Після всіляких переміщень з храму в храм, пов’язаних з «історичними змінами» в країні, 18 серпня 1991 ікона була перенесена в кафедральний Богоявленський собор Костромської єпархії, де і перебуває до теперішнього часу.
