Будь-яку роботу на землі починали з молитовного звернення до святого
Народне свято Федір Житник відзначається 29 травня (за старим стилем – 16 травня). За церковним календарем у цей день вшановують пам’ять преподобного Феодора Освященного, ігумена. Житником день прозвали за те, що він вважався останнім сприятливим днем для посіву жита — хлібних злаків ячмені, пшениці, жита і вівса. Джерело
Преподобний Феодор походив з Єгипту і був сином багатих і знатних батьків-християн. У ньому рано проявилося прагнення до чернечого життя. У 14 років Феодор таємно пішов з дому і після кількох років поневірянь оселився в одному з монастирів під проводом преподобного Пахомія, де швидко досяг успіху в усіх чернечих подвигах. Після смерті вчителя Феодор став ігуменом фіваїдських монастирів. За святість життя Господь нагородив його даром чудотворінь.
Заборони на Федора Житника
Житом на Русі називали всяке немолоте зерно, з якого після перемолу пекли хліб. Про цей день говорили: «У Житника турбота — ячмінне поле боронувати». Преподобного Феодора Освященного в народі вважали покровителем хлібного зерна. Тому будь-яку роботу на землі починали з молитовного звернення до святого.
Увечері, коли селяни поверталися з сівби, на столах їх чекали традиційні для цього дня страви: ячмінні квас і пиво, різні каші (ячна, пшоняна, манна, пшенична), пироги з житнього борошна. Вважалося, що в цей день просто необхідно покуштувати їжу, в якій є частина жита, тоді і засіяне на Житника поле принесе багатий урожай.
29 травня неодмінно квітнула горобина. Цвітіння горобини означало кінець заморозків і усіляких весняних похолодань. Тим більше, що черемшина — головна провісниця холодних ранків — до цього часу вже не квітла. Жінки-відьми, травниці і знахарі збирали на Федора Житника горобиновий цвіт. Потім його акуратно висушували в тіні на протязі, розсипавши по відрізу лляної тканини, і зсипали на зберігання в лляні мішечки. Потім його використовували в приготуванні різних відварів і зіль.