17 вересня, православний світ вшановує пам’ять святих Віри, Надії, Любові та їх матері Софії. Вона була вдовою та виховувала самостійно своїх доньок. Софія дуже любила їх та прищеплювала дівчатам віру в Ісуса Христа.
Коли імператор язичник дізнався про їх родину, то вирішив звернути їх у свою віру. Вони були непохитні у християнській вірі та відмовились. За це дівчатка прийняли тривалі муки та потім були обезголовлені. Мати Софія коли поховала дочок, прожила не довго. Вірі на той час було дванадцять, Любові дев’ять, а Надії десять.
Традиції в цей день.
У давні часи цей день починали з плачу, бо вірили в те, що сльози є оберегом. Якщо оплакати долю всієї родини, то цілий рік нічого поганого не трапиться.
В цей день дуже погана прикмета справляти весілля, бо шлюб буде нещасливим.
Одруженні жінки 30 вересня, йдуть до храму, беруть три свічки та запалюють дві перед образами Всевишнього та Пресвятої Богородиці. Лише одну несуть додому та вночі запалюють її, встромляють в хліб й промовляють молитву. А вранці всю родину пригощають ним, але крім рідних більше нікому хліб давати не можна.
Народні прикмети в цей день.
Їжак в цей день ладнає своє лігво у лісі – зима буде холодною.
Зяблик стрибає по гілках, чекайте морозів на Покрову.