7 лютого, православний світ відзначає день Григорія Богослова. Він народився у 325 році, в родині знатних християн. Колись його батько сповідував язичництво, а потім став християнином та отримав сан єпископа. Мати Григорія була народжена в родині християн, в якій її навчили шанобливо ставитися до християнських заповітів та слідувати їм. Після смерті батьки були зараховані до лику святих.
До того, як в родині з’явилося немовля, матір дала обіцянку віддати його на служіння Господу. Обидва брати отримали гарну освіту. Спочатку Богослова навчав дядько вдома, який викладав риторику та займав піст єпископа. Пізніше святий навчався в різних школа в трьох містах. Коли матір йому сказала, що дала обіцянку віддати сина на служіння Господу, він вирішив присвятити своє життя цій справі. Григорій дав обіцянку цнотливості, яку стримав до кінця життя. Пізніше святий вирішив поїхати в Афіни задля здобуття християнської освіти. Його наставником, а потім й другом, став Василь Великий. Протягом деякого часу Григорій був викладачем красномовства.
До 30 років святий пройшов обряд хрещення, а потім вирушив на службу в монастир разом з Василем Великим. Це був найкращий час для нього. Святий неодноразово отримував пропозицію зайняти посаду єпископа, але погодився він лише після смерті батька.
Коли святий служив в церкві святої Фекли, він турбувався про житло для літніх людей та лікарні. У нього пішло багато енергії на здобуття грошей на ці справи та підтримку порядку в приміщеннях.
Після смерті Василя Великого, Григорій переїхав в Константинополь, де було багато язичників на той час. Святого обурювала поведінка людей та він намагався боротися з єрессю. Тоді Богослов почав читати проповіді в себе вдома. Єретикам це не сподобалося та в один день вони увірвалися в житло святого, кидали каміння, голосно кричали й висловлювали критику. Ченці доставили Григорія на суд до міської влади. Святитель зміг переконати владу та його звільнили з-під варти. Після слів Григорія Богослова, імператор Феодосій призначив його керівником Константинопольської церкви.
Під час того, як Богослов входив в церкву, крізь хмари пробилися сонячні промені й це був добрий знак для всіх.
Григорій намагався звільнити християнство від впливу єретиків, так з’явився другий Вселенський церковний збір.
Через деякий час Богослов повернувся в свій рідний край та почав працювати в єпархії померлого батька. Коли почалися проблеми зі здоров’ям, святитель переїхав в родовий маєток, де в повній самотності продовжував займатися власними працями, поки не відійшов на той світ. Після себе він залишив 507 духовних віршів, 243 послання та 45 проповідей.
Традиції в цей день.
На свято потрібно робити добрі справи та згадувати те, що для вас зробили інші. Однак, говорити про скоєне добро не можна, бо в добрих справах немає місця користі.
Селяни в цей день захищають свої запаси від гризунів та інших шкідників. Щоб миші не з’їли сіно, потрібно було вийти в поле та вклонитися святому й скирдам. З собою приносили коровай, який спеціально готували на цей випадок. Люди, також, проводили ритуал для покращення матеріального становища. Для цього тричі ходили навколо сіна проти сонця. Потім потрібно було взяти невеликий пучок, завдяки якому залучали багатство та успіх.
7 лютого не влаштовують святкове застілля, але вечеряють стравами, що додають сил та здоров’я.
Вагітні перевіряють речі для немовлят. Їх прали, зашивали та клали між чистим одягом лаванду, щоб його не пошкодила моль.
За повір’ям, розлити молоко сьогодні – до великої радості.
Якщо подарували квіти в цей день – до щастя.
Для вдалих продаж, торговці мали при собі декілька шматочків цукру.
На Григорія не можна плюватися – до підтвердження чуток.
Забороняється вступати в конфлікти та лихословити, інакше все сказане здійсниться.
На свято не стрижуть нігті та волосся – до нещастя.
7 лютого не виносять попіл з печі та сміття з оселі.
Народні прикмети в цей день.
Яка погода до обіду, такою буде до кінця зими.
Йде сніг в цей день – наступна зима прийде пізно.