Маленька дівчинка сиділа поряд з бабусею, яка писала лист та й запитала:
– Бабусю, а ти листа про мене пишеш?
Жінка посміхнулась й відповіла:
– Так мила, я лист про тебе пишу. Але найголовніше не те, що я пишу, а чим я це роблю. Я б дуже хотіла, щоб коли ти станеш дорослою, була як цей олівець.
Малеча подивилася на олівець, але нічого особливого не помітила.
– Але ж він такий самий як і всі інші олівці!
– Все залежить від того, як подивитись на речі. Він має п’ять дуже важливих якостей, які необхідні, щоб прожити своє життя в гармонії з навколишнім світом.
– А що це за якості?- з цікавістю запитала онука.
– Перша – це довіряти й вміти відчувати вищу силу. Не соромся вчитися цьому.
Друга – це вміти терпіти біль, бо він облагороджує тебе. Кожного разу після заточування олівця, хоч ця процедура для нього болюча, він пише значно краще.
Третя – це вміти виправляти себе, бо інколи, це єдине правильне рішення.
Четверте – це думай про те, що в тебе всередині, а не ззовні. В олівці головне графіт, завдяки якому він пише, а не дерев’яна оболонка.
П’яте, останнє – це обмірковуй свої вчинки та кожен наступний крок. Бо ми як і олівець, залишаємо після себе слід.