Молодята придбали собі нову оселю й переїхали туди. Зранку вони приготували смачний сніданок й сіли за обідній стіл, коли дружина помітила сусідку. Жінка розвішувала білизну сушитися. На вигляд одяг був сірого кольору з брудними плямами. Дружина повернулась до чоловіка й промовила:
– Ти тільки подивись! Невже вона зовсім не вміє прати, одяг же весь брудний. Навіщо вона вішає це перед нашими очима, мені не приємно.
Чоловік глянув у вікно, але нічого не відповів. Кожного разу, коли сусідка вивішувала білизну, дружина казала одне й теж.
Одного чудового ранку, зайшовши на кухню, жінка була шокована. Поряд чоловік готував каву та сендвічі до сніданку.
– Любий, подивись, наша сусідка нарешті навчилася прати! Цікаво, хто їй підказав новий пральний порошок? Речі дуже чисті, просто білосніжні.
А чоловік відповідає:
– Бачу, люба! Це я зранку встав і помив наші вікна! Бо вони були дуже брудні!
Так і в житті. Відношення до оточення залежить від чистоти вікна, через яке ми на нього дивимося.
