24 травня, православні християни вшановують пам’ять святого великомученика Мокія Амфіопольського, який загинув за своє віросповідання у 3 столітті. В народі цей день називають Мокрий Мокій, бо завжди йде дощ.
Історія свята.
Мокій був родом з Македонії та постійно намагався настановити язичників на праведний шлях. Він завітав на свято язичницького божества та почав закликати людей відректися від ідолів й пізнати єдиного Господа – Ісуса Христа.
Мокія заарештували та змушували відректися від християнської віри. Але святий відмовився й відповів, що найкраща доля – це смерть в ім’я Христа.
Його піддавали багатьом тортурам, однак Мокій завжди залишався живий та неушкоджений. Не звірі дикі, а ні полум’я не чіпали його. Правитель злякався Мокія та його сильної віри й наказав відправити у Візантію. Там у 295 році, святому відтяли голову.
Традиції в цей день.
Погода в цей день віщує яке буде літо.
Господарі відпочивають, на Мокія, від справ на землі, займаючись хатньою роботою.
Щоб врожай не побив град, віряни проводять особливий ритуал. В цей день спалюють на городі чи в полі вербну гілку або різдвяний пучок соломи.
Молодиці мили на Мокія під дощем волосся, щоб воно стало здоровим, міцним та блискучим.
Народні прикмети в цей день.
Післяобідній дощ затягнеться надовго.
Сирий туман або дощова погода – до вологого літа.
Високо в небі видно веселку, чекайте сильного вітру, а низько – негоди.
