Як часто можемо почути заохочення до того, щоби молитися на вервиці, бо вона має велику силу і захищає нас від злого. Як розуміти, у чому полягає цей захист вервиці або, точніше, як його не варто розуміти.
Насамперед, вервиця як сам предмет не має якихось особливих властивостей і сама по собі нас не охороняє. Якщо хтось, до прикладу, у своєму авто повісить вервицю і вважає, що може їздити як заманеться, то помиляється. Вервиця не є магічним оберегом.
Не варто також думати, що сама словесна формула молитви відганяє злого духа в тому сенсі, що створює якусь оболонку над нами від усілякого лиха, горя тощо.
Вервиця охороняє нас від злого, але у якому значенні?
Це одна із молитовних практик, яка допомагає нам зростати у духовності, глибше переживати єдність з Богом.
Це просто і складно водночас: вервиця нічого іншого не робить, як допомагає нам у зустрічі із живим Богом та Божими правдами про прихід Сина Божого, Його життя, смерть і воскресіння. Вервиця є тим простим способом завжди перебувати у роздумуванні над істинами християнської віри, способом, який переймаємо від Богородиці: вдивлятись у Сина Божого.
Саме тому молитва на вервиці допомагає нам у захисті від злого у тому сенсі, що через щораз глибше пізнання і роздумування над правдами вірами стаємо сильнішими у боротьбі супроти гріха, стаємо більш наповненні благодаттю спілкування з Богом.
Ось у цьому таємниця вервиці: щоби відкрити себе для Бога і пізнати Його. А не у формальному проказуванні молитви, і не у самій вервиці як предметі.
Адаптація: Тетяни Трачук
