16 серпня, православний світ вшановує пам’ять святого Антонія Чудотворця. Він народився у багатій римській родині й в 17 років став сиротою. Батьки його належали до православних християн, тому виховали сина у благочесті.
Спадщину Антоній розділив навпіл. Одну частину роздав біднякам, а іншу склав у дерев’яну бочку та пустив у море. Потім прийняв постриг та жив на протязі 20-ти років у пустелі, поки не почалися гоніння.
Святий відправився у мандри й якось натрапив на великий камінь на березі моря. На протязі року Антоній жив на ньому, постував та постійно молився.
У 1105 році, буря знесла камінь та понесла по морю. На передодні свята Різдва Богородиці, камінь причалив на березі річки неподалік Новгорода. На цьому місці Антоній заснував монастир в честь Різдва Діви Марії з благословення Новгородського священника.
Святий дбав про монастир, багато працював та допомагав сиротам, удовам й жебракам. З часом монастир перебудували з каменя та прикрасили фресковими розписами. У 1125 році, Антонія призначили ігуменом монастиря. На небо пішов преподобний у віці 79 років.
Знайдені мощі святого у 1597 році були нетлінні та покладені у срібну раку. Довгий час вони зберігалися в тому монастирі, але зараз їх місцезнаходження не відоме. На іконах Антонія зобразили з осиковою гілкою в руці, так як він зійшов тримаючи її з великого каменя.
Святого вважають покровителем мандрівників й звертаються за захистом від нещасних випадків. Також, віряни просять у Антонія допомоги при зубному болю та отруєнні.