Джордж був звичайною працьовитою людиною. Він мав дружину та сина. А також з ними жив його старенький батько, який потребував уваги. Чоловік проаналізувавши ситуацію вирішив, що батько відбирає в нього багато часу й він не має змоги в повному обсязі виконувати свої звичні справи. Тому, Джордж прийняв рішення, яке змусило його ніяковіти.
Рішенням Джорджа було віддати батька в будинок для людей похилого віку. Знайшовши гарне місце, він повідомив батька, що той переїздить в місце де за ним будуть доглядати. Джордж зібрав речі тата та разом зі своїм п’ятирічним сином повезли його в той заклад.
Хлопчик був дуже засмученим та схвильованим через таке рішення стосовно дідуся. Але, він змирився з цим, бо вважав, що по іншому його батько вчинити не міг. Тоді син попросив Джорджа написати йому адресу будинку, в якому залишився дідусь. Здивувавшись чоловік запитав навіщо йому ця адреса. На це син йому відповів, що коли батько стане стареньким, він має знати куди його відвозити. Після таких слів, Джордж немов уражений блискавкою, на мить уявив себе на місці свого рідного батька, таким же непотрібним. В цей момент він усвідомив на скільки його рішення було помилковим.
Ось, як абсолютно не обдумані та своєчасні слова хлопчика, змогли все перевернути на свої місця.
