10 лютого, православний світ буде вшановувати пам’ять Печерського ченця Прохора Лебедника. В давні часи він жив ченцем у Києво-Печерській лаврі – це було в XI-XII століттях та вів аскетичний спосіб життя. За те, що він їв не простий хліб, а випікав його з лободою, його прозвали Лебідником.
Упродовж всього літа Прохор збирав цю рослину, висушував у затінку та перетирав на борошно. Весь рік він випікав такий хліб й вживав його з водою.
В період великого голоду на Русі, ченець випікав цей хліб та годував бідних людей.
Погані люди почали красти у Прохора хліб й він перетворювався на шматок гіркого тіста, яке не можна було їсти.
Традиції в цей день.
Починаючи з 10 лютого, морози слабшали й кожного дня ставало все тепліше, що вказувало на прихід весни. Люди називали цю подію – Поворотом на весну.
Цей день вважався сприятливим для початку лікування хронічної хвороби, щоб швидко одужати.
Щоб мати успіх у важливих справах, розпочинають її саме на Прохора. Заборонялося робити чоловікам важку фізичну роботу, бо є загроза отримати травму.
Чоловікам та дружинам в цей день не бажано вчиняти сварки, бо не зможуть довго помиритися.
В цей день суворо забороняється їсти морську рибу, морепродукти та раків.
Річкову рибу в давнину люди вживали не залежно, піст чи його немає, а от морську було суворо заборонено.
Віряни в цей день зверталися в молитві з проханням захисту на воді, бо вважали, що потопельника забирає нечиста сила. Щоб цього уникнути, потрібно молитися святому Харлампію, а до річки чи озера ходити заборонялося. Древні слов’яни не вживали раків, боялися заразитися від них страшною хворобою чи глистами.
В цей день знахарі та цілителі лікували страшну хворобу – онкологію.
Народні прикмети в цей день.
На верхівки дерев сідають ворони та чистять пір’я, чекайте на снігопад.
Морозний ранок – до теплого березня.
