Сьогодні, 16 лютого, вшановують пам’ять святих Симеона й Анни Пророчиці. До них звертаються з молитвою про благополуччя, здоров’я та щасливу долю новонароджених, адже саме вони взяли Ісуса в храмі на сороковий день після його народження. У народі свято Симеона й Анни називають ще “Хранителі немовлят”. Це свято мало й такі назви як «Семен і Анна» та «Семен Богоприємець».
В цей день Церква відзначає пам’ять Симеона і святої Анни. Цей день пам’яті святих називають зберігачем немовлят і до Ганни і Симеону звертаються з проханням про дарування здоров’я новонародженим. Ще цей день в народі називають «лагодження». В цей день з ранньої зорі, помолившись, всією родиною йшли в сараї працювати: займалися налагодженням річної збруї. Недарма кажуть: «Готуй воза взимку, а сани влітку». Шкіру хомутів, шлеї і оброти після лагодження змащували дьогтем і вивішували на видному місці. У цей день обов’язково залишали для духу будинку після вечері горщик каші — вважалося, що домовик зазвичай вилазить з-під печі і вечеряє. У старовину спеціально для упокорення будинкового закликали навіть знахаря, який увечері різав у дворі півня і, випустивши кров на віник, обметал всі кути в хаті і на дворі. Після цього можна було не боятися домовика. Якщо ж будинкового не вгамувати, він з доброго обернеться в лихого. Тоді все у дворі і в будинку піде шкереберть, люди і тварини будуть хворіти. Домовик здавна оберігав спокій в домі і міг дозволити побешкетувати тільки собі самому, саме його вважали справжнім господарем будинку. За народним повір’ям, домовик ховався під віником, тому прийнято було при переїзді в новий будинок переносити в нього старий віник.
Прикмети.
Сьогодні прийнято готувати солодощі, якими задобрювали домовиків. Сім’я разом збиралася за столом, вечеряла, але їжі не прибирала. Щоб задобрити бешкетника, залишали трохи солодощів йому. Із цим днем пов’язували також приказку «Готуй сани влітку, а воза – взимку». Оскільки ще одна назва свята “Лагодження”, люди вважали, що готуватися до робіт потрібно завчасно.
Молитва святого Симеона Богоприїмця
Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, що Ти приготував перед лицем всіх людей: світло на просвіту народів, і славу людей твоїх, Ізраїля.
О, великий угоднику, Божий Богоприїмцю Симеоне! Стоячи перед Престолом Великого Царя і Бога нашого Ісуса Христа, велику сміливість маєш до Нього, бо Він заради нашого спасіння на твоїх руках лежати зволив. До тебе бо, як до сильного заступника та молитвеника за нас, прибігаємо ми, грішні та недостойні. Моли благість Його, щоб Він відвернув від нас гнів Свій, на який ми заслужили справами своїми, і, зглянувшись на незчисленні гріхи наші, направив нас на шлях покаяння і утвердив нас у виконанні заповідей Своїх. Збережи молитвами твоїми в мирі життя наше, і в усьому благому доброго успіху виблагай, даруючи нам все, що для життя та благочестя нам необхідне. Як колись Великий Новгород явленням чудотворної твоєї ікони від смертної пагуби визволив ти, так нині нас та всі міста і села України нашої від усякої напасті, бід і смерті несподіваної твоїми молитвами визволи, і від всіх ворогів видимих та невидимих покровом твоїм захисти. Щоб ми тихе і мирне життя прожили у всякому благочесті та чистоті. І щоб так від тимчасового життя відійшовши, ми досягли вічного спокою, в якому сподобилися Небесного Царства Христа Бога нашого, Якому належить всяка слава з Отцем і Пресвятим Його Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
