23 квітня, православний світ відзначає день великомученика Єгорія. Це ім’я Георгію дали на Русі, бо дане при народженні не відповідало тамтешнім традиціям. Він народився в 3 столітті у Малій Азії. Його батько був сенатором та воєначальником, а мати — заможною провінціалкою. Коли батько помер, Георгій разом зі своєю матір’ю переїхав до Лідди, де прийняв рішення стати військовим при імператорському дворі. Святий був сильним, мужнім, розумним та став одним з улюбленців Діоклетіана. Після смерті матері, Георгій отримав велику спадщину, яку він вирішив роздати нужденним.
Після цього він зізнався, що являється християнином. Діоклетіан розлютився, наказав схопити та мучити Георгія. Коли інші воїни вели його в темницю, підштовхуючи списами, то знаряддя поламалося. Тоді вони прив’язали до стовпців святого, після чого поклали на його груди кам’яну брилу. Наступного дня мученика піддали жорстоким тортурам — колесуванню. Йому поламали всі кістки та святий помирав від болю. Коли Георгій лежав без видимих ознак життя, до нього спустився янгол та святий привітав його, наче нічого не сталося. Коли праведника зняли, стало видно, що він цілий та неушкоджений. Тоді його кинули в яму з непогашеним вапном та перебили всі кістки, але до ранку він зцілився. Потім на бранця одягли розпечені вогнем залізні чоботи з цвяхами та змусили бігти містом, але й тоді Георгій залишився цілим. Тоді йому дали випити отруту, але це також не принесло бажаного результату.
Тоді мученика стратили разом з дружиною Діоклетіана, яка після всіх чудес теж повірила в Господа.
Традиції в цей день.
З цього дня починаються посівні роботи. Перед цим городники освячують землю та моляться про щедрий врожай.
Також, 23 квітня потрібно приділити увагу худобі — помити, почистити, добре нагодувати, прибрати хлів та обкурити периметр. Пастухів запрошували в дім та пригощали різними частуваннями.
На свято не можна в’язати чи прясти з вовни — до хвороб тварин. За повір’ям, це також, може залучити вовків, які можуть погубити стадо.