Ну хто така мама?
Казати не треба,
Тут зайва реклама,
– Це Ангел із неба!
Це та, що нас носить
У снах та бажаннях,
Здоров’я нам просить,
І щастя, й кохання!
Ми в неї у серці,
У планах, в надії.
Для нас мама дверці
Відкриє у мрії!
На першому місці
Ми в думці у мами –
Чи ще ми в колисці,
Чи бродим ночами.
Бо мама є мама,
Життя для нас дала,
Себе всю до грама
Нам легко віддала.
То ж кожній людині
Матусенька треба –
Це Сонце в родині,
Це Ангел із неба!
© Людмила Степанишена
