Впав чоловік у глибоку яму. Лежить поранений, гине…
Прибігли друзі. Спробували, тримаючись один за одного, до нього на допомогу спуститися, та трохи самі в неї не звалилися. Прийшло милосердя. Опустило в прірву сходи, але!..
– не дістають вони до кінця! Приспіли добрі справи, зроблені колись людиною, кинули вниз довгу мотузку. Але теж-коротка мотузка… Так само марно намагалися врятувати людину: його гучна слава, великі гроші, влада…
Нарешті, підійшло покаяння. Простягнуло воно руку. Вхопився за неї чоловік і… виліз з прірви! – Як це тобі вдалося? – здивувалися всі. Але покаянню ніколи було відповідати. Воно поспішало до інших людей, врятувати яких могло тільки воно.
Автор: Монах Варнава (Санін)