Не бійтесь визнавати помилки…
Хоча б для себе, в думці, перед Богом.
Нас іноді заносить плин ріки,
А розуміння визріває згодом.
Усі ми помиляємось не раз,
Але не кожен зважиться на сповідь…
Не можна вже, на жаль, вернути час,
Але можливо виправити совість.
В моменти гніву, злості чи страждань,
Буває, сам себе не контролюєш,
І можна легко перетнути грань –
А потім все життя про це шкодуєш.
Не бійтесь слова “вибач” чи “прости”.
Не так, насправді, страшно оступитись.
Найгірше – коли спалюєш мости, –
У них вже мало шансів відновитись…
А дні летять, їх змінюють роки, –
І кожен сам вирішує, як жити…
Умійте визнавати помилки –
Це дозволяє їх не повторити…
Автор: О.Сапріянчук-Маротчак
