Батьки обрали для сина кращого вчителя. Вранці Дід повів онука в школу. Коли дід і онук увійшли у двір, їх оточили діти.
– Який смішний Старий, – засміявся один хлопчик.
– Гей, маленький товстун, – скорчив пику інший.
Діти кричали і скакали навколо діда і онука. Тут вчитель подзвонив у дзвіночок, оголошуючи початок уроку, і діти втекли.
Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов на вулицю.
— Ура, я не піду в школу, — зрадів хлопчик.
— Підеш, але не в цю, — сердито відповів дід. — Я сам знайду тобі школу.
Дід відвів онука в свій будинок, доручив його турботам бабусі, а сам пішов шукати кращого вчителя.
Побачивши якусь школу, дід заходив у двір і чекав, коли вчитель відпустить дітей на перерву. У деяких школах діти не звертали на старого уваги, в інших — дражнили його. Дід мовчки повертався і йшов. Нарешті він увійшов в крихітний дворик маленької школи і втомлено
притулився до огорожі. Задзвенів дзвінок, і діти висипали у двір.
– Дідусь, вам погано, принести води? — почувся голосок.
– У нас у дворі є лавка, сідайте, будь ласка, – запропонував один хлопчик.
— Хочете, я покличу вчителя? – запитала інша дитина.
Незабаром у двір вийшов молодий учитель.
Дід привітався і сказав:
— Нарешті я знайшов кращу школу для мого онука.
– Ви помиляєтеся, дідусь, наша школа не найкраща. Вона маленька і тісна.
Старий не став сперечатися. Він про все домовився з учителем і пішов.
Увечері мама хлопчика запитали діда:
– Батьку, ви неграмотні. Чому ви думаєте, що знайшли кращого вчителя?
— По учням дізнаються вчителів, — відповів дід.
Автор: Олександра Лопатина
