Батько з сином йшли через гори. Хлопчик спіткнувся об камінь, впав, боляче вдарився і закричав:
— А-а-а-й!!!
І тут же почув звідкись із-за гори голос, який повторив за ним:
— А-а-а-й!!!
Цікавість перемогло над страхом, і хлопчик прокричав:
— Хто тут?
І отримав відповідь:
— Хто тут?
Розсерджений, він закричав:
— Боягуз!
І почув:
— Боягуз!
Хлопчик подивився на батька і запитав:
— Тату, що це?
Чоловік, посміхаючись, крикнув:
— Син, я тебе люблю!
І голос відповів:
— Син, я тебе люблю!
Чоловік крикнув:
— Ти кращий!
І голос відповів:
— Ти кращий!
Дитина була здивована і нічого не розуміла. Тоді батько пояснив:
— Люди називають це луною, але в дійсності це є життя. Повертає тебе все, що ти говориш і робиш, інформує Ukr.Media.
Мораль:
Наше життя — це просто відображення наших дій.
Якщо хочеш більше любові від світу — віддавай більше любові оточуючим.
Хочеш щастя — дай щастя тим, хто навколо тебе.
Хочеш посмішки від душі — посміхнися від душі тим, кого знаєш.
Це стосується всіх аспектів життя: воно нам повертає все, що ми йому дали.
Наше життя — не збіги, а відображення нас самих.