Свічку вважають пожертвуванням або милостинею, тому кожен охочий може поставити її та помолитися за тих, кого любить. Однак, дехто вважає, що за не хрещених ставити свічки не можна.
Пропонуємо ознайомитися чому за людей, що не пройшли обряд хрещення, не можна ставити свічки в церкві.
Обряд хрещення — це прийняття людини в християнство. Кожна хрещена людина має свого янгола-охоронця, який захищає та допомагає у всьому. Поки йде літургія, священнослужитель молиться за всіх хрещених людей.
Однак церква не забороняє людям ставити свічки за рідних людей, навіть якщо ті не пройшли обряд хрещення, але при цьому молитву читають про них подумки. Також, це стосується й свічок за упокій людей, що при житті не були хрещені. Не можна давати записки з іменами не хрещених людей під час літургії. За них краще молитися вдома.
Виключення.
Якщо людиною, що не пройшла обряд хрещення, є новонароджене немовля, тоді за нього свічку поставити можна. Якщо батьки дитини хрещені, тоді вони можуть помолитися за свою не хрещену дитину.
Можна не хрещеним ходити в церкву чи ні.
Щодо цього заборон не існує, проте не хрещеній людині не варто залишатися на літургії після слів священнослужителя: «Оголошені, вийдіть». На інших службах не хрещеним залишатися можна.
Правила встановлення церковної свічки.
Перш ніж поставити свічку, подумки помоліться Господу. Потім перехрестіться та вклоніться. Щойно людина завітала в церкву, вона має поставити свічку, перш ніж почнеться служба або коли вона закінчиться. Це правило існує для того, щоб не заважати священнослужителю під час служби. З палаючою свічкою в руках можна стояти лише під час панахиди. В парафіян є свої прикмети щодо правил, за якими потрібно ставити свічки. Насамперед, робити це потрібно лише правою рукою. Проте суворих заборон на цей рахунок не існує, тому можна ставити свічку й лівою рукою, якщо це зручно. Однак свічки слід ставите лише з чистими думками та відкритим серцем.