Одного разу, хлопчик підійшов до заплаканої мами та запитав:
– Мама, а чому ти плачеш?
– Я плачу тому, що я жінка!
– Але я все одно не розумію!
– Ти ніколи цього не зрозумієш!- відповіла мама та обняла сина.
Тоді малий підійшов до татка та спитав у нього:
– Тато, а чому іноді мама плаче без причини?
– Всі жінки так роблять.- відповів чоловік.
Коли хлопчик виріс, він зрозумів багато речей, але чому жінки плачуть ні.
Він звернувся до Господа Бога та запитав у нього.
Бог йому відповів:
– Коли я створював жінку, то наділив її сильними плечима, щоб вона могла втримати цілий світ, і водночас ніжними, щоб вони підтримували голівку немовляти.
Я наділив її сильним духом, щоб вона могла стерпіти найсильніший біль.
Я наділив її сильною волею, щоб вона не зупинялася коли інші вже впали та піклувалася про втомлених і хворих.
Я наділив її добротою й любов’ю до дітей, всупереч всім обставинам, навіть якщо вони неслухняні та жорстокі.
Я створив її з чоловічого ребра, щоб вона завжди захищала його серце.
Я наділив її мудрістю та розумінням того, що хороший чоловік не завдасть навмисно їй болю.
Я наділив її сльозами та правом проливати їх коли вона забажає.
А ти, син Мій, повинен зрозуміти, що справжня жіноча краса не у зовнішньому вигляді, а в очах, які відчиняють двері її серця.
