Одного разу, хлопчик підійшов до заплаканої мами та запитав:
— Мама, а чому ти плачеш?
— Я плачу тому, що я жінка!
— Але я все одно не розумію!
— Ти ніколи цього не зрозумієш!- відповіла мама та обняла сина.
Тоді малий підійшов до татка та спитав у нього:
— Тато, а чому іноді мама плаче без причини?
— Всі жінки так роблять.- відповів чоловік.
Коли хлопчик виріс, він зрозумів багато речей, але чому жінки плачуть ні.
Він звернувся до Господа Бога та запитав у нього.
Бог йому відповів:
— Коли я створював жінку, то наділив її сильними плечима, щоб вона могла втримати цілий світ, і водночас ніжними, щоб вони підтримували голівку немовляти.
Я наділив її сильним духом, щоб вона могла стерпіти найсильніший біль.
Я наділив її сильною волею, щоб вона не зупинялася коли інші вже впали та піклувалася про втомлених і хворих.
Я наділив її добротою й любов’ю до дітей, всупереч всім обставинам, навіть якщо вони неслухняні та жорстокі.
Я створив її з чоловічого ребра, щоб вона завжди захищала його серце.
Я наділив її мудрістю та розумінням того, що хороший чоловік не завдасть навмисно їй болю.
Я наділив її сльозами та правом проливати їх коли вона забажає.
А ти, син Мій, повинен зрозуміти, що справжня жіноча краса не у зовнішньому вигляді, а в очах, які відчиняють двері її серця.