Маленьку Марічку сусід пригостив яблуками. Дав аж два. І Марічка щаслива принесла їх додому. І радо похвалилася мамі:
– Мама, дивись, які гарні яблука!
– Так, красиві, і напевно дуже смачні. Пригостиш і мене? – запитала мама.
Марічка уважно подивилася на обидва яблука, подумала трохи і скоренько відкусила від одного яблука. На секунду задумалася і… – надкусила друге.
Мама здивувалася. І подумала:
– Я буле впевнена, що дочка зі мною поділитися, а виявляється, моя дитина росте жадібною. Надкусила обидва яблука, а матері навіть не запропонувала покуштувати.
Але раптом, дитина перервала мамині думки. Вона весело простягнула мамі одне яблуко зі словами:
— Мамочка! Бери це яблуко! Воно — солодше!
Мама трохи повагалася і таки взяла яблуко, щиро дякуючи доні. Вона відчула, як почервоніло лице — їй було дуже соромно, за свої думки.