12 вересня, православний світ відзначає день Олександра Митника. За часи його правління, Русі вдалося відстояти власну незалежність від Заходу, який не хотів підтримувати християнство. Князь зміг провести переговори й за всі свої подвиги був возведений до лику святих. В цей день святкують переміщення мощей Олександра. Свято отримало назву через традицію накривати щедрий та ситий стіл з великою кількістю страв.
Народився святий в Переславлі-Залеському. Його матір княжила в Рязані, а батько був князем переяславським, володимирським та новгородським в різні проміжки часу.
Згодом правителем Новгорода став Ярослав, поряд з ним були його сини та дружина. В той час у наступ перейшли монголи зі сходу, а шведи й німці — з заходу. Олександр читав молитви в церкві, прохаючи врятувати народ. Архієпископ храму дав йому своє благословення та заспокоїв. Олександр вийшов та сказав своїм побратимам, що з ними Господь. Армія, яка вирушила на битву, була невеликою, але вони змогли перемогти ворогів. Битва походила на березі річки Неви, через що Олександра стали називати Невським.
Німці все ще хотіли завоювати землі. Через 12 місяців після битви князь відбив Рус Копор’є. Потім звільнив Псков, а пізніше відбив ворога на Чудському озері. Завдяки своїм подвигам він прославився на весь світ. Коли захід було звільнено, Олександр взявся за схід. Він підтримував мир між ігом та русичами. Також, був проповідником Слова Божого для фінів та норвежців. Однак, не всі містяни приймали християнство, продовжувалися вбивства татар та збирачів данини. Тоді Олександр вирушив в Орду для дипломатичних переговорів та затримався там на тривалий час. Додому він повернувся немічним та хворим.
Повернувшись на батьківщину, він прийняв православну обітницю, нарікся Олексієм, після чого раптово помер. Мощі святого поховали в Володимирському Різдвяному храмі.
Через деякий час, великий Петро Перший уклав мир зі шведами та наказав перемістити тіло Олександра в Петербург.
Традиції в цей день.
Сьогодні не забороняється працювати. Святкували день Олександра, як звичайний трудовий, а ввечері накривали стіл та збиралися всією родиною.
Жінки проводили ритуал на великий врожай. До цього дня стебла ячменю спеціально залишали на нивах. За день до свята їх потрібно було зрізати та проговорити над ними змову. За повір’ям, цей ритуал допоможе отримати великий та якісний врожай в наступному році.