17 березня, православний світ вшановує пам’ять святого Олексія. Він написав багато богословних робіт та звершив безліч молитовних подвигів.
Народився Олексій в родині благочестивих людей, які довгий час не могли мати дітей. Вони постійно молилися Господу й він дарував їм довгоочікувану радість. Олексій змалечку дотримувався посту та роздавав милостиню нужденним. Він постійно думав про своє бажання покинути соціум та піти служити Господу Богу, але батьки вирішили його одружити.
Після весілля Олексій віддав дружині обручку та покинув рідну домівку. Довгий час він жив в храмі Діви Марії у місті Едеса. Харчувався Олексій хлібом та водою, просив милостиню, яку роздавав нужденним. Люди почали прославляти святого за доброту, що змусило його покинути місце проживання та шукати більш спокійне середовище.
Багато років Олексій поневірявся по різних церквах, просив милостиню, постував та постійно молився. За це Господь нагородив його вмінням творити чудеса та зцілювати важкохворих.
Повернувшись на батьківщину, Олексій попрямував у батьківський дім, де його ніхто не впізнав, але дозволили залишитись. Він жив в маленькій кімнаті біля входу й не дивлячись на образи слуг батьків, продовжував дотримуватися посту та багато молився.
Увісні Господь дав йому звістку про смерть. Олексій написав рідним листа, який вони знайшли в руці мертвого святого. Родина була розбита та дуже важко перенесла втрату, назавжди, єдиного сина.
Труну з тілом мертвого Олексія поставили на центральну площу. Туди зібралася велика кількість вірян, які плакали та молилися. Після цього відбулося чудо, всі хворі видужали. Його тіло виявилося нетлінним, а згодом від святих мощей стало спливати миро.