Один молодий чоловік абсолютно спився, все витягував з дому. Дружина не витримала такого життя і пішла з дитиною від нього.
Друг його дізнався, що в Вириці живе старий чернець, який лікує алкоголіків, і почав умовляти поїхати: можливо, старець допоможе зцілитися.
Той довго відмовлявся, але, нарешті, піддався на умовляння. Взяли квитки, доїхали до Ленінграда. Коли прибули на Вітебський вокзал, друг цього п’яниці пішов в касу за квитком, але поки стояв в черзі, його підопічний пішов в туалет і запропонував комусь за бутилку свій одяг: віддав сорочку, нижню білизну, залишився в одній куфайці і штанах. Бутилку випив тут же. Друг розшукав його, але ніяк не міг зрозуміти, коли і де той встиг випити. Сіли в поїзд, поїхали.
Прийшли до дому старця, вступили в сіни, а отець в цей час пояснював притчу про овечку, яку пастир йде розшукувати. П’яниця сказав:
– Куди ти мене привів, тут людей немає, всі якісь вівці.
П’яні часто стають розв’язнішими, балакучими, і ворог дає їм здатність глузливо говорити і знущатися над святинею. Він став впиратися у двері:
– Нізащо не ввійду сюди, нічого мені тут робити.
І раптом почув голос старця:
– Сергій, йди сюди.
У нього хміль вибило, і він запитав у друга:
– Звідки він мене знає?
А старець знову голосно покликав:
– Сергій, який приїхав до мене з другом, заходь.
Сергій увійшов, побачив багато народу. Старець сказав:
– Ось бачите, дорогі брати і сестри, цю людину залишили мати і дружина. Він дійшов до жахливого стану. Він тільки що на вокзалі віддав за пляшку свою білизну і сорочку і прийшов сюди в одній куфайці.
Люди залишили його, але не залишив його Бог, Він послав товариша, який привіз його сюди з надією на нашу допомогу. Господь допоміг йому, бо за нього молилися. Зараз усередині цієї людини йде страшна боротьба – злий дух, який увійшов в нього, хоче, щоб він вдарив мене, і вдарив свого друга, щоб він втік звідси, і його дуже важко утримати. Злому духові тут дуже погано, ненависно, тут моляться, тут є святині. І ось, дорогі мої, зараз тільки від нас залежить, куди піде і ким стане цей нещасний чоловік. Давайте всі разом помолимося Господу і Божій Матері, щоб Вони допомогли цій людині.
Всі, хто був у келії, встали на коліна і разом зі старцем стали молитися, деякі навіть заплакали. І раптом цей п’яниця впав на підлогу і почав бити себе розкаянням і риданнями. Довго він лежав і плакав, а народ молився.
Нарешті, старець сказав:
– Він не буде більше пити, він хотів накласти на себе руки, але не зробив цього, бо за нього молилися. Молитва захищає і відганяє страшні навіювання темної сили. І особливо сильна молитва близьких. Молитва матері, молитва товариша – вона має велику силу.
Сергій до кінця життя не брав до роту спиртного, став глибоко віруючим і духовним сином старця. ”
З житія преподобного Серафима Вирицького.
