Гарна притча про стомлену жінку. Вона підкаже що робити, коли сили покидають вас

Жила на світі одна жінка, вона ледве прокидалася, змушувала себе йти на роботу й цілий день працювати, а ввечері знесилена падала спати.

Вона вже була настільки втомлена, що не пам’ятала коли в останнє відпочивала та добре себе почувала.

Одного разу, сидячі на роботі та намагаючись вирішити справи, вона помітила, що її тінь віддаляється. Жінка почала благати тінь:

— Не покидай мене, будь ласка, ти всі сили та енергія, що в мене залишились!

— Так, ти права! Ти вичерпала всі свої запаси енергії та не поповнюєш її, з мене досить! Подумай над тим, що ти робиш не так!- відповіла тінь.

— Але я не зможу без тебе це зрозуміти! Допоможи мені!- молила жінка.

Тінь подумала та погодилась.

— Добре, я допоможу, але ти повинна виконати 3 мої завдання!

— Звичайно, я згодна!- відповіла жінка.



— Перше! Віддай тягар, який тобі не належить. Відмовся від вирішень проблем своїх подруг, рідних та чоловіка.

Жінка закрила очі та відпустила ноші, які по доброті душевній колись звалила на себе. Через декілька хвилин почав дзвонити телефон.

— Що мені робити? Вони знову будуть благати допомогти!

— Друге! Якщо ти знову хочеш бути здоровою та щасливою, навчись казати ,,ні,,!

Жінка задумалась, що про неї подумають, а якщо з нею перестануть через це спілкуватись або любити.

Вона відповіла на дзвінок. Розмова була така, яку жінка й очікувала, благання про допомогу. Вона почала виправдовуватись.

Тінь підійшла та сказала:

— Ти не повинна виправдовуватись! Ти повинна сказати ,,ні,,!

Жінка послухала та зробила так, як потрібно. Це спрацювало, хтось відвернувся від неї, хтось змирився, а деякі навіть образились.

— Залишилось трете випробування! Ти повинна навчитись відпочивати та зустрітися зі своїм почуттям провини.

Як тільки жінка намагалася відпочити, почуття провини приходило з вуст матері, батька або бабусі.

— Що це ти лежиш? Байдикуєш? Йди працювати, за тебе це ніхто не зробить! От я в твоєму віці все встигала, все сама робила!



Таких реплік було безліч, які давили на почуття провини.

В один момент терпіння кінчилось й жінка зірвалася.

— Невже я не маю права на відпочинок? Я така ж людина як і всі! Я потребую не тільки на фізичний, але й духовний відпочинок від вас усіх та ваших проблем.

Вона нарешті відпочила, зробила все, що їй так давно хотілося.

До неї повернулася не тільки енергія, а й здоров’я, краса, натхнення, радість та спокій!