Перед втіленням на землю, зібрав Господь душі та запитав навіщо вони йдуть туди. Одна маленька душа відповіла:
– Я йду, щоб мати можливість навчитися пробачати.
– А кого ти будеш пробачати? Всі твої сестрички чисті, світлі та люблять тебе. Вони не зроблять нічого такого, за що потрібно буде пробачати.
Душа озирнулася, подивилася на інших та засумувала.
– Але мені так хочеться вміти прощати.
Сестрички підійшли до неї та сказали:
– Не сумуй рідна, ми тебе дуже любимо й будем поряд на землі. А щоб ти могла навчитися пробачати, втілимося у твоїх рідних.
– Я стану твоїм чоловіком, буду пити та зраджувати тебе. – сказала перша.
– А я матір’ю, буду карати тебе, лізти в життя та заважати у всьому. – сказала друга.
– Ну а я буду кращою подругою та зраджу тебе у найвідповідальніший момент. – сказала третя.
І так вони створили цілий сценарій, в якому розібрали різні ролі. Група люблячих душ втілилися на землю та почали проживати те життя, про яке домовилися. Але після втілення було дуже важко згадати про свій договір. Вони почали ображатися й гніватися, забувши про свою домовленість, хоча й любили одна одну.
