У другій половині липня, часник, який був посаджений під зиму, потрібно викопати. А часник, який був посаджений весною збирають в кінці серпня.
Копають його коли на дворі тепло, сухо та сонячно. Голівки часнику очищають від ґрунту та залишають на ділянці просихати протягом п’яти днів або розкладають, в один шар, на добре провітрюваному горищі чи накритті. Коли часник добре висохне, беруть секатор чи гострі ножиці та відрізають корені часнику, залишивши приблизно 3 міліметри, а також частину стебла, залишивши 10 см від голівки.
Приготування до довгого зберігання.
Для правильної підготовки до довгострокового зберігання часнику, потрібно провести деякі маніпуляції:
- Обпалювання корінців на вогні плити чи запальнички, для запобігання його проростання;
- Обробка голівок часнику наступним розчином, півлітра будь-якої олії прожарюють на вогні протягом двох годин та додають 10 крапель йоду. Обробляють цим розчином часник та просушують на повітрі чи сонці.
Ці заходи проводять коли часник був вибраний у вологу погоду чи погано просушений, або щоб просто підстрахуватися.
Зберігання часнику.
Зберігають озимий часник у приміщенні, температура якого становить +1..+3°С. В теплому ж при +16..+20°С добре зберігати яровий.
Обсяги часнику у звичайних городників можуть сягати декількох кілограм, які спокійно можна зберігати в комірці квартири.
Кіски та пучки.
Такі способи використовували наші бабусі. Вони плели цілі вінки з кіс та підвішували їх під стелею.
Сітки.
Для цього способу, потрібно запастись звичайною овочевою сіткою, в яку складають голівки часнику та підвішують високо під стелею. Інколи ці сітки та коси перебирають та видаляють зіпсовані голівки.
Сіль.
Добре зберігати часник у солі, він може таким чином долежати до весни. В будь-яку дерев’яну, скляну чи пластикову миску, складають голівки часнику так, щоб знизу та зверху часнику був шар солі завтовшки 2-3 см.
Борошно.
Звичайне пшеничне борошно використовують для зберігання часнику, воно гарно вбирає зайву вологу. Насипають шар борошна у будь-яку ємність, далі кожну голівку обкачують у борошні, ретельно складають цю ємність, наверх насипають шар борошна та накривають кришкою. Таким чином часник може зберігатися до нового.
Лушпиння цибулі.
В картонних ящиках шарами складають часник та лушпиння цибулі, закривають щільно коробку та прибирають на шафу чи антресолі.
Харчова плівка.
Голівки часнику обгортають у два шари харчової плівки.
Деревний попіл.
На дно харчової картонної коробки, насипають деревний попіл, шар якого повинен бути не менше 2 см, далі складають щільно шарами часник, потім попіл. Робити так до самого верху коробки, верх засипають товстим шаром попелу та щільно закривають коробку. Такий часник можна тримати навіть на кухні.
Парафін.
На водяну баню ставлять миску з парафіном та розтоплюють його до рідкого стану, голівки занурюють в нього, згодом він застигає та утворює на поверхні плівку, що буде захищати часник від псування.
Стерильні банки.
Звичайні скляні банки можна використовувати для зберігання часнику. Головна умова, вони повинні бути стерильними та сухими.
Тканинний мішок.
Це може бути звичайний полотняний мішок. Голівки часнику, перед зберіганням тримають декілька хвилин в сольовому розчині високої концентрації, далі ретельно висушують. Замість часнику можна замочити в сольовому розчині сам мішок, але його потрібно добре просушити, а вже потім заповнювати часником. Зав’язувати таку тару не потрібно.